Книжкова виставка «Бодлер — король поетів, справжній Бог» (До 205-річчя від дня народження)

«Мені нудно у Франції, зокрема тому, що тут всі схожі на Вольтера».

Шарль Бодлер

«Бодлер… Цей король поетів, справжній бог». 

Артюр Рембо

«Квіти зла» Шарля Бодлера — це квіти, що виросли в нашій суперечливій душі на ґрунті жорстокого ХХ століття.»  

Олександр Олесь

Пропонуємо книжкову виставку «Бодлер — король поетів, справжній Бог», присвячену 205-річчю від дня народження видатного французького поета – модерніста Шарля Бодлера. 

Бодлер започаткував нові шляхи у зображенні людини, висуваючи при цьому принципово нове розуміння сутності й призначення мистецтва. Він не сприймав ані пустопорожнє існування ситих буржуа, ані конформізм, ані брехливу поміркованість, загальноприйняте нахабство «хазяїв життя» і жорстокість світу. Шарль Бодлер – активний учасник барикадних боїв революції 1848 року, член організованого Огюстом Бланкі «Центрального республіканського товариства». Його захоплення революцією швидко пройшло, проте на все життя Бодлер залишився вічним бунтівником, котрий ніколи не зміг змиритися з мертвотною дійсністю, бездуховним існуванням тогочасного французького суспільства. Бодлера небезпідставно назвали «Данте ХІХ століття», бо він показав не тільки пекло, в якому опинилося суспільство з усіма його пороками та вадами, а й окреслив ті болючі питання, що хвилювали особистість, її страждання і метання між Богом і Сатаною. На жаль, саме сьогодні у цьому світі нахабного і агресивного зла Бодлер актуальний, як ніколи. 

Посмертна доля Бодлера-поета склалася драматич­но. Жорстокий судовий вирок, винесений його знаме­нитій поетичній збірці «Квіти Зла» у 1857 році, було скасовано французьким парламентом лише у 1946 році, тобто у рідній Франції поет отримав офіційне визнання вже після другої сві­тової війни. У консервативних і поміркованих колах за ним міцно закріпилася специфічна репутація «співця зла», анар­хіста, з якого почався розпад моральних і релігійних підвалин суспільства. Поезія Бодлера спершу знахо­дила визнання серед строкатого прошарку маргіналів бур­жуазного суспільства, які не приймали його моралі й куль­тури, його естетики й системи цінностей. Це були представ­ники артистичної богеми, «прокляті поети» 70-80-х рр., де­каденти — «блудні діти буржуазії», анархісти, пізніше — різнорідні течії поетичного й художнього авангарду. Проте поезію Бодлера високо оцінювали й ви­датні французькі митці того часу, зокрема Віктор Гюго й Гюстав Фло­бер.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

Творча зустріч з письменницею Мариною Чайкою

16 квітня о 15:00 запрошуємо до бібліотеки ім.П.Й.Панча на творчу зустріч з сучасною українською письменницею, двічі дипломанта престижного літературного конкурсу "Коронація слова", дипломанта літературного конкурсу «Dnipro-Book-Fest» Мариною Чайкою. 

Пані Марина авторка фантастичної повісті «Nameless. Безіменний» та містичного роману «Шепіт померлих зірок», які будуть презентовані на нашому заході.
Вхід вільний.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Щотижня у бібліотеці проходять зустрічі розмовного клубу з англійської мови «Talk Time» — це чудова можливість попрактикувати іноземну мову в дружній та невимушеній атмосфері. Ми збираємося, щоб спілкуватися на цікаві та актуальні теми, обговорювати фільми, подорожі, культуру й повсякденне життя. В нас немає оцінок чи страху помилитися, лише підтримка, нові знайомства та корисна практика. І головне — бажання говорити англійською й розвивати свої мовні навички. Запрошуємо долучатися щотижня по понеділках та середах об 11:00.

У центрі Києва розквітла "Японська весна"

Вчора наша бібліотека пережила справжній культурний вибух. Інтерес до виставки картин Сергія Свідерського «Хризантема — квітка Японії» та показу документального фільму Олексія-Нестора Науменка «Шлях метелика» перевершив усі очікування! Зала була переповнена вщерть, але навіть ті, хто не встиг зайняти місця в центрі, не втратили нагоди долучитися — вони дивилися фільм просто з передпокою.
Захід розпочався з камерного відкриття виставки, під час якого відвідувачі дізналися про багаторічне захоплення митця японською культурою, а також про те, як сприймати його унікальні роботи. Особливе зацікавлення викликала авторська техніка, якою написані картини, розроблена самим художником, і фарби, які він створює власноруч.
Після цього відбувся показ фільму «Шлях метелика», що більше нагадував годинну медитативну подорож. Стрічка викликала настільки жваве обговорення серед глядачів. Дехто залишався ще довго після завершення, читаючи власні вірші, присвячені Японії, ділячись враженнями та осмислюючи побачене.
Ми безмежно раді такій щирій зацікавленості та вдячні кожному, хто розділив із нами цей чудовий вечір!
Окрема подяка художнику Сергію Свідерському та режисеру Олексію-Нестору Науменку за натхненний, змістовний і справді незабутній захід!
Виставка експонуватиметься у бібліотеці до 30 квітня, тож запрошуємо всіх охочих відвідати її.
А у нас попереду ще більше чудових зустрічей, цікавих відкриттів і незабутніх моментів у стінах нашої бібліотеки. Слідкуйте за анонсами — найцікавіше тільки починається!

Книжкова виставка «Паска, писанка, рушник: культурний код Великодня»

До Великодня, який українці цього року святкуватимуть 12 квітня, бібліотека ім.П.Й.Панча підготувала тематичну книжкову виставку «Паска, писанка, рушник: культурний код Великодня».
Експозиція знайомить читачів із традиціями святкування, символікою великодніх атрибутів та глибинними сенсами українських обрядів. На виставці представлені видання про народні звичаї, писанкарство та цікаві рецепти святкової випічки.
Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки, щоб відчути атмосферу Великодня, дізнатися більше про культурну спадщину та знайти натхнення у книгах.

Письменниця і поетеса Олена Татьянченко: "Якщо світ розказав мені історію, то я маю поділитися нею"

У кожного українця, який зустрів 24 лютого 2022 року в Україні, десь глибоко в душі зберігаються особисті болючі спогади про цей день, про перший трагічний досвід повномасштабної війни, про моменти, які хотілося б забути. Але наша пам’ять, хоча потроху й затирає гострі кути та розмиває яскраві фарби, не дозволяє повністю позбутися моторошних спогадів.
А письменниця і поетеса Олена Татьянченко вважає, що всі спогади треба ретельно збирати і зберігати, тому її нова книга, яку вона сьогодні презентувала в нашій бібліотеці, отримала назву «Незабутність». До неї увійшло все, що бачила, відчувала і переживала авторка на початку Великої війни, сприймаючи й нотуючи події з усією первинною гостротою.
Але «Незабутність» не лише хроніка особистих переживань письменниці, а й спроба зафіксувати стан нашого суспільства, коли звичний світ руйнується за лічені хвилини, а люди змушені вчитися жити в новій реальності. Через окремі епізоди, щоденні нотатки та емоційні роздуми у віршах авторка відтворює атмосферу страху, розгубленості, але водночас — єдності та внутрішньої сили українців. 
Особливу цінність «Незабутності» становлять її щирість і прозорість. У текстах немає пафосу — лише правда, іноді болюча, іноді тиха й задумлива. Це історії про звичайних людей, які в надзвичайних обставинах проявляють мужність, підтримують одне одного і знаходять сили рухатися далі.
Книга також порушує важливе питання пам’яті: чи маємо ми право забути пережите? Авторка переконана, шо ні, адже саме пам’ять формує нашу ідентичність, допомагає усвідомити ціну свободи та відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Разом з тим «Незабутність» — це не лише про біль і втрати, а й про надію, віру в Перемогу і про те, що навіть у найтемніші часи людина здатна залишатися людиною. І, можливо, саме такі книги стають містком між минулим і майбутнім, допомагаючи нам не втратити себе. 

Щиро дякуємо пані Олені за цікаву та змістовну зустріч, якій не завадили відбутися навіть дві повітряні тривоги поспіль!