Священник Михайло Греділь
До 110-річчя від дня народження Миколи Лемика бібліотека ім. Петра Панча пропонує ознайомитися з історично-бібліографічною довідкою «Патріотизм і самовідданість: життєвий подвиг Миколи Лемика».
Микола Лемик (1915-1941) - уособлення сили духу, відчайдушності і холоднокровності водночас. Він народився 4 квітня 1915 року в селі Солова, що за 30 кілометрів на схід від Львова. Коли був малим, пас худобу, грався в садку, ходив із батьками до церкви. Згодом навчався в українській гімназії у Львові, а студії на природничому факультеті Львівського університету так і не закінчив. 21 жовтня 1933 року Микола Лемик за наказом проводу українських націоналістів знищив начальника канцелярії диппредставництва СРСР у Львові і сталінського чекіста Алєксєя Майлова (за сумісництвом емісара більшовицьких спецслужб) на знак протесту проти організованого російсько-комуністичною владою Голодомору - геноциду в Україні. Основним мотивом вбивства Микола Лемик назвав на суді публічну форму протесту проти дій окупаційної російсько-більшовицької влади, яка «...силою загарбала українську державу, нищить українську культуру і терором та голодом нищить українську націю».
 |
Фото колишнього диппредставництва СРСР на сучасній вул. Котляревського, 27 |
Польські прокурор і суддя намагалися зупиняти будь-які згадки про Голодомор, адже у 1932 році між Польщею та СРСР було підписано договір про ненапад і вони намагалися не критикувати радянську сторону, але цілком замовчати цю тему було неможливо. Миколу Лемика засудили на довічне ув’язнення і відправили в політичну в’язницю «Святий Хрест» під Варшавою. У 1939 році, коли нацисти напали на Польщу і політичних в’язнів переганяли в інше місце, він зумів зняти кайданки і втекти. Був поранений, лікувався в українській родині в одному із сіл Закерзоння, там же лишився вчителювати. Одружився з Любов’ю Возняк – рідною сестрою дружини Василя Бандери, брата провідника ОУН, який загинув у нацистському концтаборі Аушвіц. Після проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення Української держави, ОУН прийняла рішення відправити на схід три похідні оунівські групи — Північну, Центральну (або ж Середню) і Південну, щоб поширювати ідеї незалежності по всій Україні. Середню очолив Микола Лемик. Але до Харкова він так і не добрався – у жовтні 1941 року в Миргороді на Полтавщині гестапівці заарештували Миколу Лемика за допомогою українських зайд і там же й розстріляли.
Про Лемика у його рідному селі кажуть так: «Наше село прославлене Миколою Лемиком на цілий світ. А ми маленькі, але гідні тієї слави». Спогади та перекази односельчан про Миколу Лемика читайте у репортажі на сайті. Також Вашій увазі пропонуємо вибрані есеї та статті канадського публіциста Романа Рахманного «Роздуми про Україну» (Київ, «Просвіта, 1997) та книжку історій від Володимира Гінди та Ярослава Файзуліна «Україна у вогні минулого століття: постаті, факти, версії» (Харків, «КСД», 2015), в якій надзвичайно цікаво розповідається про цю визначну особистість, якій належить увійти у свідомість українців.  |
| Погруддя Миколи Лемика. |
Всім охочим рекомендуємо надзвичайно емоційну передачу нашої залізної леді Ірини Фаріон «Микола Лемик. Убити одного, щоб врятувати мільйони» на львівському NTA. Також Вас може зацікавити лекція доктора історичних наук, доцента, професора кафедри історії України ОНУ імені І.І. Мечникова Олександра Музичка «Як Микола Лемик московіта совєтського вбив: дороговказ українцям з 1933 року як правильно вшановувати жертв Голодомору» на сайті Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського від 10.02.2023 р. Світла пам'ять Героям!
