Два дні поспіль у бібліотеці імені П.Й. Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. Ми чекаємо на вас щопонеділка та щовівторка об 11:00 у бібліотеці імені П.Й.Панча.
Ласкаво просимо до Публічної бібліотеки імені Петра Панча! Тут ви знайдете інформацію про наші заходи, книжкові новинки, творчі зустрічі та насичене культурне життя нашої бібліотеки. Ми завжди раді новим читачам💛
Творча зустріч з києвознавцем Аркадієм Третьяковим
14 травня о 17:30 запрошуємо вас на Творчу зустріч з відомим києвознавцем, письменником Аркадієм Третьяковим. На зустрічі відбудеться презентація його нової книги "Київ на листівках початку ХХ ст."
Аркадій Третьяков — автор багатьох книг про історію Києва. Його дослідження базуються на багаторічній роботі в архівах, бібліотеках та музеях. На зустрічі ви зможете поспілкуватися з автором, поставити йому свої питання та отримати автограф.
Вхід на захід вільний.
Чекаємо на вас!
Аркадій Третьяков — автор багатьох книг про історію Києва. Його дослідження базуються на багаторічній роботі в архівах, бібліотеках та музеях. На зустрічі ви зможете поспілкуватися з автором, поставити йому свої питання та отримати автограф.
Вхід на захід вільний.
Чекаємо на вас!
Інформаційно-просвітницька година "Неперевершений неокласик Микола Зеров"
Сьогодні у бібліотеці ім. Петра Панча відбулась інформаційно-просвітницька година, присвячена 135-річчю від дня народження Миколи Зерова, який прожив життя повне труднощів, пройшов і бідність, і зраду, і смерть сина, і заслання, але залишився в історії як неперевершений неокласик української літератури.
Микола Зеров народився 26 квітня 1890 року в Зінькові на Полтавщині в багатодітній сім’ї вчителя. У родині було 11 дітей. Навчався в одному класі з Остапом Вишнею. Зеров був надзвичайно розумним, мав гарну пам’ять. Друзі жартома називали його «Енциклопедією». У 1920 році обвінчався із Софією Лободою — однією з трьох доньок професора Федора Лободи. У них був єдиний син Констянтин, який помер у 9 років від скарлатини. У той час дружина поета Софія лежала в лікарні в тяжкому стані, і Зерову довелося самостійно пережити поховання сина. Із ним на цвинтарі були лише двоє колег і двоє студентів. Один з них, Абрам Гозенпуд, пізніше згадував, що над свіжою могилою сина Микола Костьович читав давньоримські вірші.
«Блазень із сумними очима» (До 125-річчя Миколи Яковченка)
![]() |
| Микола Яковченко |
Народився майбутній актор 3 травня 1900 р. в Прилуках. Після закінчення Прилуцької чоловічої гімназії розпочав сценічну діяльність в аматорських гуртках рідного міста. Друг дитинства згадував: «Микола був веселим і кмітливим, душею всіх хлопців нашої вулиці».
Із 1920-го по 1927 рік Микола Яковченко виступав на сценах професійних театрів Сімферополя, Черкас, Чернігова, Дніпропетровська, Харкова. Від 1928 р. (з перервами) і до кінця своїх днів був провідним актором Театру ім. Івана Франка.
Микола Яковченко брав участь у радянсько-фінській війні (30 листопада 1939 – 13 березня 1940 р.), пройшов Другу світову війну у складі другої акторської фронтової бригади Театру ім. Івана Франка на чолі з Амвросієм Бучмою. Однак і у власному житті мав чимало трагедій: у 1946 р. від онкозахворювання померла 36-річна дружина Тетяна і він залишився з двома доньками, а у 1970-му, також від онкології, померла старша донька Ірина. Молодша, Юнона, теж рано пішла з життя, переживши батька лише на кілька років.
На схилі літ найближчим приятелем актора став песик Фан-Фан. Бронзовий Микола Яковченко разом зі своїм Фан-Фаном з 2000 р. назавжди залишилися у сквері біля Національного драматичного театру імені Івана Франка: пам’ятник було встановлено з нагоди 100-річчя митця (скульптори: В. Чепелик, О. Чепелик, архітектор В. Скульський).
Від 1952 р. Микола Яковченко активно знімався в кіно. Тріумфальним став для нього 1961 р.: тоді побачили світ культові стрічки «За двома зайцями» та «Вечори на хуторі біля Диканьки».
Про українських артистів написано не так багато окремих книжок, а про акторів XX ст. й поготів. Миколі Яковченку пощастило більше: відома дослідниця-архівістка, землячка артиста (обоє вони родом із Прилук) Ірина Матяш у 2005 р. видала збірник спогадів та архівних документів «Сміхотворець Микола Яковченко», а пізніше, по двох роках, – монографічне дослідження «Блазень із сумними очима» (дебютне видання в серії «Мистецтво і архіви»).Ще одне цікаве видання про актора – театрознавча монографія Віталія Жежери, в якій наведено найповніший на сьогодні перелік театральних ролей Миколи Яковченка.
Від 1952 р. Микола Яковченко активно знімався в кіно. Тріумфальним став для нього 1961 р.: тоді побачили світ культові стрічки «За двома зайцями» та «Вечори на хуторі біля Диканьки».
![]() |
| Кадр з фільму "Вечори на хуторі біля Диканьки" |
Від 1968-го голос Яковченка почав лунати в гумористичній передачі «Від суботи до суботи», ставши її візитівкою.
У 1970 р. митцю було присвоєно почесне звання народного артиста України.
Сучасники називали Миколу Яковченка «найнароднішим серед заслужених і найзаслуженішим серед народних». І хоча в його фільмографії не так багато головних ролей, проте його епізодичні ролі стали культовими, а цитати з фільмів знають практично всі. Саме через це його називають генієм епізоду. Сергій Параджанов сприймав його як українського Чарлі Чапліна. Проте Микола Федорович був цілком самобутньою особистістю.
Зіграні ролі: Микола («Наталка-Полтавка» І. Котляревського); Бублик («Платон Кречет» Ол. Корнійчука); Довгоносик «В степах України» Ол. Корнійчука); Лящ («Останні» Максима Горького); Пеньожка («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого). Особливої популярності та всенародної слави Микола Яковченко набув після зіграних ним комедійних персонажів у фільмах «За двома зайцями», «Ніч перед Різдвом», «Максим Перепелиця».
У 1970 р. митцю було присвоєно почесне звання народного артиста України.
Сучасники називали Миколу Яковченка «найнароднішим серед заслужених і найзаслуженішим серед народних». І хоча в його фільмографії не так багато головних ролей, проте його епізодичні ролі стали культовими, а цитати з фільмів знають практично всі. Саме через це його називають генієм епізоду. Сергій Параджанов сприймав його як українського Чарлі Чапліна. Проте Микола Федорович був цілком самобутньою особистістю.
Зіграні ролі: Микола («Наталка-Полтавка» І. Котляревського); Бублик («Платон Кречет» Ол. Корнійчука); Довгоносик «В степах України» Ол. Корнійчука); Лящ («Останні» Максима Горького); Пеньожка («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого). Особливої популярності та всенародної слави Микола Яковченко набув після зіграних ним комедійних персонажів у фільмах «За двома зайцями», «Ніч перед Різдвом», «Максим Перепелиця».
![]() |
| Кадр з фільму "Максим Перепелиця" |
Видатний актор і досі живе серед нас, у нашій пам’яті – в десятках образів, відтворених ним на екрані й на сцені.
![]() |
| Пам'ятник М.Яковченку у сквері біля Театру ім.Івана Франка |
Книжкова виставка «Танець — вірш, в якому кожен рух є словом» (До Міжнародного дня танцю)
У бібліотеці ім.П.Й.Панча відкрита книжкова виставка під назвою «Танець — вірш, в якому кожен рух є словом», що присвячена Міжнародному дню танцю і запрошує відвідувачів поринути у чарівний світ танцювального мистецтва через призму літератури.
На виставці читачі можуть знайти книги про класичний балет, життя та долю всесвітньо відомого артиста балету, хореографа і балетмейстера Сержа Лифаря, видатного українського хореографа, генерального директора та художнього керівника Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського Мирослава Вантуха та інші видання.
Скористайтеся чудовою нагодою не лише розширити свої знання про танцювальне мистецтво, а й відчути його красу та виразність через слово.
На виставці читачі можуть знайти книги про класичний балет, життя та долю всесвітньо відомого артиста балету, хореографа і балетмейстера Сержа Лифаря, видатного українського хореографа, генерального директора та художнього керівника Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського Мирослава Вантуха та інші видання.
Скористайтеся чудовою нагодою не лише розширити свої знання про танцювальне мистецтво, а й відчути його красу та виразність через слово.
Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки та відкрити для себе нові грані танцю!
Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»
Два дні поспіль у бібліотеці імені П.Й. Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Під час повітряної тривоги заняття довелось перенести до бібліотечного укриття, що не завадило навчанню.
Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. Ми чекаємо на вас щопонеділка та щовівторка об 11:00 у бібліотеці імені П.Й. Панча.
Підписатися на:
Дописи (Atom)












