Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

Два дні поспіль у бібліотеці імені Петра Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. 

«Останній президент нескореної УНР» ( До 100-річчя від дня народження Миколи Плав'юка )

Нині приходимо до переконання, що вибір на базі харизми окремих осіб уже не є відповіддю на виклики сьогодення: це завеликий тягар для однієї людини. Коли очікуємо багато — настає розчарування. Справжня перемога є тоді, коли суспільство обирає програму розвитку держави».

Микола Плав'юк

До 100-річчя від дня народження Миколи Плав'юка бібліотека ім. Петра Панча пропонує історично-бібліографічну довідку «Останній президент нескореної УНР». 

Микола Плав'юк увійшов в історію як Президент Світового Конгресу Вільних Українців (1978–1981), багаторічний голова ОУН (1979–2012), останній президент Української Народної Республіки в екзилі (1989–1992), борець за незалежність України у ХХ столітті. Саме він у серпні 1992 року, на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України, передав від Державного центру УНР у екзилі Грамоту про припинення його діяльності, президентську печатку, клейноди гетьмана Івана Мазепи і прапор першому всенародно обраному Президентові України Леоніду Кравчуку.

З трибуни ювілейного засідання Верховної Ради України він оголосив «всьому народові в Україні і в розсіянні сущому», що сімдесятидворічну діяльність Уряду УНР в екзилі, початок якої датується кінцем 1920 року, коли Голова Директорії УНР Симон Петлюра й Уряд були змушені залишити землі України, щоб за її кордонами продовжувати боротьбу за державну незалежність, закінчено. Він складає свої повноваження і припиняє діяльність, позаяк постала на земній кулі Самостійна Українська держава, визнана світом і громадськістю.
Найвищою символікою його виступу стали наведені ним пророчі слова Симона Петлюри, який непохитно вірив у майбутнє України: «Після ганебної віковічної неволі, після страшного божевільного лихоліття Ти переможеш, Народе-Лицарю, і в державі своїй незалежній установиш волю святу для всіх народів, що живуть на розкішних землях Твоїх. Вірний високим засадам волі і рівности, що кохав Ти за часів стародавніх, Ти явиш усім народам світлий образ правової держави демократичної із забезпеченням вольностей громадянських».
Це було сказано майже 70 років тому, страшних для України років - але вона повстала з руїни, - наголосив тоді Микола Плав'юк, - ось вона - тут!

«Аргонавт української інтелігенції» (До 130-річчя від дня народження Михайла Ялового)

До 130-річчя від дня народження українського поета, прозаїка, драматурга Михайла Ялового бібліотека ім. Петра Панча пропонує своїм відвідувачам і шанувальникам красного слова книжкову виставку  «Аргонавт української інтелігенції».
Михайло Яловий (псевдоніми Юліян Шпол, Михайло Красний), український поет, прозаїк, драматург, належить до «розстріляного Відродження», чиї представники стали жертвами більшовицького терору проти української інтелігенції в 1930-і роки.

«Арешт Ялового — це розстріл цілої генерації. За що?» — так починалася передсмертна записка Миколи Хвильового. Ці слова добре відомі майже всім в Україні, хто читав біографію Миколи Хвильового. На жаль, про Михайла Омеляновича Ялового, який творив під псевдонімом Юліан Шпол, ми знаємо значно менше.
Іван Сенченко, мешканець сумновідомого будинку «Слово», так писав про нього: «Михайло Яловий — загадкова людина. Широколиций, привітний, з постійними перескоками в громадському житті. Ось що я про нього писав у 1927 році в «Подорожі до Червонограда»: «Михайло Яловий — екс-голова Конградської Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів, екс-редактор «Бідноти», екс-редактор «Червоного шляху», екс-президент ВАПЛІТЕ, поет, драматург і романіст, симпатична людина й товариш. В 1917 році він був молоденький студент-медик, кучерявий і гарний, як дівчина. І ми, малеча, школярі, з повагою і тремтінням дивились на нього, перешіптуючись між собою: «Он пішов Миша Яловий»…

"Діти, закатовані війною" (До Дня вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України)

Сьогодні відповідно до постанови Верховної Ради України від 1 червня 2021 року ми вшановуємо пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України. Дату було обрано не випадково, бо саме 4 червня відзначають Міжнародний день дітей - безневинних жертв агресії, заснований Генеральною асамблеєю ООН.

За даними ювенальних прокурорів, станом на 26 травня 2025 року Росія за час повномасштабного вторгнення вбила 630 дітей, понад 1960 отримали поранення різного ступеня тяжкості, ще 339 тисяч маленьких українців країна-агресор викрала. 

Зазначимо, що цифри подано без повного врахування з місць активних воєнних дій. І з кожним днем новітнього геноциду, вчиненого Росією проти українського народу, що триває вже більш ніж 11 років, ця страшна статистика зростає.

Люляй-люляй, нічечко,

Запалімо свічечку.

Аби всі на світі знали -

Діти янголами стали.

Ти прийшов нас убивати.

Не пробачим тобі, кате.

Знищив нас, наші родини.

У скорботі Україна...

Ми дівчатка і хлоп'ятка -

Легкокрилі янголятка.

Нас на небі тут багато.

З деким навіть мами й тата.

Так хотілося всім жити,

Попід сонцем сіять квіти.

А тепер із нами нічка.

Плаче-плаче воском свічка

Люляй-люляй, нічечко,

Запалімо свічечку.

Аби всі на світі знали -

Діти янголами стали.

Тетяна Череп-Пероганич

Вічна пам'ять безневинним дітям, 

загиблим внаслідок збройної агресії 

Росії проти України.

Перегляд документального фільму "Поруш тишу": Погляд у світ невидимих проблем

28 травня у бібліотеці ім.П.Й.Панча відбувся перегляд документального фільму "Поруш тишу". Стрічка “Поруш тишу” створена за підтримки урядів Канади, Великої Британії, Бюро гуманітарної допомоги USAID та Гуманітарного фонду для України (UHF).
Стрічка розповідає про те, як повномасштабна вплинула на рівень домашнього насильства та його форми. Крім того, у фільмі висвітлена тема надання допомоги постраждалим від насильства, пов’язаного з війною, зокрема сексуального. Режисерка стрічки Анастасія Ігнатенко майстерно використовує особисті історії та свідчення, щоб розкрити глибину та складність зазначеної проблеми, показуючи її вплив на життя окремих людей та суспільства загалом.
Героями стрічки стали фахівці сервісів допомоги постраждалим від насильства у різних регіонах: спеціалісти Центрів допомоги врятованим, онлайн-платформи “Аврора”, мобільних бригад соціально-психологічної допомоги UNFPA, Гарячої лінії для чоловіків, притулків, кризових кімнат, спеціалістів Громадської організації “Ла Страда-Україна”. 

Інколи може здаватися, що насильство нас не стосується. Воно десь далеко, в інших пар, у чужих стосунках, чи родинах. Та насправді, воно може бути значно ближче ніж здається. Сумна подруга, завжди мовчазна сусідка, колега на роботі, який сіпається від звуку постійних сповіщень на телефоні. Інколи просто порадити хорошого фахівця, знати, які сервіси є у вашому місті чи громаді та як до них звернутися — може стати точкою, яка змінює життя та рятує.

Подаровані книжки

Сьогодні ми отримали від нашої благодійниці ще один подарунок - бібліотечний фонд поповнився чотирнадцятьма чудовими книжками. Щиро дякуємо за допомогу!

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»

 

Два дні поспіль у бібліотеці імені П.Й. Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. Ми чекаємо на вас щопонеділка та щовівторка об 11:00 у бібліотеці імені П.Й.Панча.