«Майстер володіння словом» (До 140-річчя від дня народження Юліяна Опільського

«Історія є подібна до великої залі, повної занавісок, що за ними укриваєсь
много цілком нових, цікавих речей… Багато правд історичних,
що їх всі вважають доказаними, показуються нагло брехнями і наоборот.
В руках зручного філолога та історика фантазійне подання стається
незбитим фактом і правдою не до заперечення».

Ю. Опільський

Юліян Опільський (справжнє ім’я Юрій Львович Рудницький) народився в Тернополі 8 грудня 1884 року в багатодітній родині. Слід зауважити, що є письмові джерела, які стверджують, що Юліан народився у жовтні.
Після закінчення Академічної гімназії вступив до Львівського університету, а навчання закінчив у 1907 році у Ґраці (Австрія). Під час навчання в університеті Рудницький багато подорожував, відвідав Єгипет, Грецію та Італію. У ті ж часи почав писати прозу українською та німецькою мовами, а також робив переклади з англійської.
Кілька років до та під час Першої світової війни Рудницький викладав історію та німецьку мову, а також активно писав прозу. З 1917 року – редагував шкільні підручники та очолював педагогічний журнал «Українська школа».

День української хустки: більше ніж просто аксесуар

Сьогодні, 7 грудня ми відзначаємо особливе свято – Всесвітній день української хустки. Цей день став символом єднання, відродження національних традицій та шанування багатовікової історії нашого народу.
Ідея відзначати День української хустки виникла в 2019 році. Ініціатори свята прагнули відродити забуті традиції, об’єднати жінок України та показати світові красу і різноманітність української культури.
Українська хустка – це не просто елемент жіночого гардеробу, вона має глибокий символічний зміст. Здавна хустку вважали потужним оберегом, який захищав свою власницю від злих сил та нещасть, підкреслював її красу, жіночність, а також був невід'ємною частиною весільного вбрання. Кожен регіон України мав свої особливі орнаменти та кольори хусток, що відображало різноманітність нашої культури. Під час різних історичних періодів в житті країни хустка ставала символом боротьби за свободу та незалежність.
Святкуючи День української хустки ми намагаємося зберегти культурну спадщину,  передати знання про традиції наступним поколінням, об’єднати українців - показати, що нас об’єднує спільна історія та культура, а також показати світові красу української культури, продемонструвати, що українська культура є багатою та різноманітною.
Запрошуємо всіх долучитися до святкування Дня української хустки!
Вдягніть свою найкращу вишиванку та хустку, поділіться своїми фотографіями в соціальних мережах з хештегом #ДеньУкраїнськоїХустки та приєднуйтесь до флешмобів. Разом ми збережемо та примножимо красу українських традицій!

Книжкова виставка "Щит і меч України" (До Дня Збройних сил України)

Увазі читачів пропонуємо книжкову виставку до Дня Збройних сил України.

Одним з найважливіших атрибутів державності, гарантом безпеки та свободи України є її Збройні сили. 6 грудня українці відзначають одне з найважливіших національних свят – День Збройних сил України. Щодня тисячі бійців ЗСУ захищають країну на передовій, охороняють її кордони на землі, у воді та в повітрі. Сьогодні вони стримують ворога в Донецькій та Луганській областях, а також готові до виконання поставлених завдань скрізь, де в цьому виникне потреба.
Українське військо спирається на багатовікову історію та славні традиції. Починаючи з запорізьких козаків і бійців Першого Зимового Походу армії УНР.
Збройні сили – це міцний щит і разючий меч України. Мужні воїни української армії, найкращі сини і дочки українського народу твердо тримають ворожий удар і безжально б’ють ворога, неухильно наближаючи перемогу.
Непереможна та армія, що боронить рідну землю. Нездолане те військо, яке б’ється за світло проти темряви.
Слава ЗСУ!
Слава Україні!

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.

Святковий концерт "Різдвяну свічку запали..."

Запрошуємо вас 23 грудня о 12:00 на святковий концерт учнів Дитячої музичної школи №10 "Різдвяну свічку запали...".

Вхід вільний.

Інформаційно-просвітницька година «Григорій Чупринка — метеор, що летів попереду часу ...»

В ці важкі дні війни з московитами бібліотека ім. Петра Панча у рамках інформаційно-просвітницької години розповіла відвідувачам нашої бібліотеки про трагічну долю Григорія Чупринки, про його римований маніфест «Слава Вкраїні» (дехто вважає, що гасло «Слава Україні!» походить саме з цієї поезії Григорія Чупринки).
Дослідник «Розстріляного відродження», літературознавець Юрій Лавріненко (1905-1987) у статті «Поет, що не хотів жити рабом» (1972) зауважив: «Чупринці випала доля бути співцем, трубадуром Української Національної Революції. Ряд його поезій широко увійшов в ужиток розбурханих мас, граючи ролю національних гімнів».
Григорій Чупринка з ентузіазмом привітав революцію 1917 року і всенародню радість з приводу здійснення мрій народу:

Моя відновлена країна
Вітає всіх, вітає всіх,
Вітає кожну доньку й сина,
Моя відновлена країна
Вітає пасинків своїх.

У період Визвольних Змагань одним із найпопулярніших віршів став римований маніфест «Гимн» Григорія Чупринки. Першою твір надрукувала 11 (24) травня 1917 р. масова українська газета «Нова Рада». А далі наш видатний композитор Кирило Стеценко (1882-1922) поклав ті рядки на музику. Так виник гімн «Слава Вкраїні». За кілька місяців партитуру за редакцією Олександра Кошиця (1875-1944) оприлюднив у Києві альманах «Музична бібліотека» (№3). Саме цей вокальний твір став улюбленою піснею, яку в роки Визвольної Революції всюди співали в селах і містах України.

Про популярність гімну «Слава Вкраїні» на слова Григорія Чупринки свідчить також видання його спрощеного варіанта в Подєбрадах 1923 року. Це чеське місто стало після поразки Перших визвольних змагань одним із провідних центрів української еміграції, й тамтешні українці прагнули співати й чути твори, до яких вони звикли на Батьківщині.

А сам Григорій Чупринка у липні 1919 р. на доручення Повстанського Комітету у Києві організовує повстання на Чернигівщині. Але повстання зазнало поразки. Григорій Чупринка спрямував до Києва, щоб врятувати матір і сестру, котрих большевики арештували, як «заложниць». При в'їзді у Київ поета арештували чекісти, але він таки добився того, що матір і сестру випустили. Вдалося врятувати від розстрілу й самого Чупринку.
Працюючи бібліотекарем у бібліотечному відділі Губнаросу, Григорій Чупринка увійшов до складу ВУЦПК. Він мав завдання представляти у липні 1921 р. цей Комітет на Окружному військовому з’їзді отаманів Холодного Яру та домовитися про координацію дій усіх патріотичних парамілітарних об’єднань.

Як випливає із 17-томної справи №225596, Григорія Чупринку (№25 у списку ВУЧК) та ще 132 патріотів заарештували й ув’язнили. На допитах поет-отаман проходив як контрреволюціонер, член підпільної організації, що мала на меті «повалення радянської влади». Для смертного вироку було достатньо.
З огляду на популярність Григорія Чупринки у середовищі патріотичних кіл, його прізвище взяв собі за підпільний псевдонім генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич та не один рік називався «Тарас Чупринка». Неначе з попелу, він відроджував це ім’я, тоді як чекісти знову прагнули знищити знавіснілого Чупринку.
Рекомендуємо також ознайомитися з інтернет-ресурсами про Григорія Чупринку: «Григорій Чупринка: поет, прізвище якого взяв собі за псевдо Шухевич» з авторського циклу «Велич особистости» відомого мовознавця, доктора філологічних наук Ірини Фаріон, 

Також радимо послухати пісню Артема Пивоварова і Quest Pistols на слова Григорія Чупринки:

Літературна зустріч для шанувальників поезії

Запрошуємо вас у неділю, 15 грудня, о 13:00 на літературну зустріч з молодим київським поетом Юрієм Баланчуком, автором збірки "Вірші останніх років". 

"Життя – то вірші" – ці слова з його збірки точно відображають глибину і щирість його поезії.

Це буде чудова нагода поспілкуватися з автором, поставити запитання та почути його нові твори.

Вхід вільний.