"З корінням вирвані з рідної землі". До дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня, в річницю депортації киримли з території Кримського півострова в 1944 році, ми згадуємо жертв геноциду кримськотатарського народу. Це був один із багатьох жахливих злочинів радянського режиму.
"Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу та виходячи із небажаності подальшого проживання кримських татар у прикордонній окраїні Радянського Союзу, НКВС СРСР вносить на ваш розгляд проект рішення про виселення усіх татар з території Криму. Вважаємо доцільним розселити кримських татар як спецпоселенців у районах Узбецької РСР для використання на роботах як в сільському господарстві - колгоспах, радгоспах, так і в промисловості та на будівництві. Підготовчу роботу до операції вважаємо можливою закінчити 18 - 20 травня, а всю операцію до 25 травня", - так доповідали Сталіну про плани операції із депортації кримських татар.
Звинувачення у зраді цілого народу було повною маячнею. Близько 10000 кримських татар перебували у складі Червоної армії, серед них 6 Героїв Радянського Союзу. Один з них відомий льотчик Амет-Хан Султан, якого зіграв Ахтем Сейтаблаєв у фільмі "Хайтарма".
На світанку 18 травня 1944 року кримським татарам було оголошено, що їх покарано виселенням за зраду батьківщини. Упродовж трьох днів з півострова каральні органи відправили понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент заповнених людьми. Переселення відбувалося у важких санітарно-побутових умовах, що спричинило високу смертність. Людські втрати під час перевезення на схід становили майже 8 тисяч осіб. Проте масштаб депортації видався сталінському керівництву недостатнім. Тому 21 травня 1944 р. ДКО СРСР прийняв постанову про додаткове переселення з Криму киримли. Кількість вилучених із Криму осіб кримськотатарської національності сягнула 191 тис. осіб.
Насильницьке переміщення кримськотатарського народу зі споконвічної Батьківщини до Середньої Азії та інших регіонів СРСР супроводжувалося його тотальним пограбуванням. Фактично майно переселенців було конфісковане. Кожній родині дозволили взяти із собою лише "особисті речі, одяг, побутовий інвентар, посуд та харчі в кількості до 500 кг". Внаслідок депортації у кримських татар вилучили: понад 80 тисяч будинків, понад 34 тисячі присадибних будинків, близько 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів, десятки тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Було ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 646 бібліотек у початкових і 221 у середніх школах. У селах закрили 360 хат-читалень, у містах і райцентрах - понад 9 тисяч шкіл і 263 клуби. Були закриті мечеті в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі, Феодосії, Чорноморському та в багатьох селах. До того ж було перейменовано 333 адміністративно-територіальні одиниці. На кінець літа 1945 року серед назв 409 сільрад не залишилося жодної татарської.
У 2014 році спадкоємиця СРСР Росія, зневаживши всі норми міжнародного права, вчинила черговий злочин - окупувала Крим, чим знову прирекла на страждання кримських татар, які вимушені були покинути півострів, пам'ятаючи про те, що з ними робила Росія протягом століть. Ті киримли, що лишилися, але не визнали загарбання їхньої землі, піддаються вбивствам і тортурам.
Пам'ятаймо про злочини росіян і про те, що Крим - це Україна.

Онлайн-урок з безпеки дорожнього руху (До Глобального тижня безпеки дорожнього руху)

12 — 18 травня у світі проходить Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху.
Україна традиційно долучилася до світової ініціативи, у рамках якої провела низку заходів. Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху проходить під гаслом «Вулиця для життя».
Бібліотека ім.П.Й.Панча долучилася до ініціативи проведенням онлайн-уроку з безпеки дорожнього руху.

Тодось Осьмачка – найпохмуріший поет ХХ ст.

«Після Ісуса Христа немає в світі дорожчої людини для людства, як Шевченко, дарма він не такий серцевід і людознавець, як Шекспір, і не такий глибокий індивідуаліст, як Гете».

Тодось Осьмачка

Народився Тодось Осьмачка 4 (16) травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині в багатодітній родині сільського робітника Степана, який самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. Ще підлітком Тодось вражав хлопчаків своїм поетичним хистом.
Замолоду Осьмачка вчителював у народних школах. За перший свій твір — поему «Думи солдата» (1916), спрямований проти російського царату й світової війни, автор потрапив під військово-польовий суд, і від неминучого розстрілу його врятувала революція 1917 року. Вийшовши на волю, бере активну участь в національно-державному відродженні України.

Літературне об'єднання "ЛАНКА"

З 1920 року він інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчуку. Навчається в Київському Інституті народної освіти (так тоді звався університет). 1922-1925 рр. належав до літературного об'єднання «Ланка», до якої, крім нього, входили: Григорій Косинка (його, можливо, єдиний справжній друг), Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Борис Антонечко-Давидович, а пізніше (з 1926) - до «Майстерні Революційного Слова» (МАРС), сформованої на базі «Ланки».

«Теплі історії для сімейного вечора» (До Міжнародного дня сім’ї)

Сьогодні, 15 травня, відзначають Міжнародний день сім’ї. Його було запроваджено Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 р. (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.) з метою розширення знань широких верств населення щодо проблем, з якими стикаються сім’ї в різних країнах, та впливу на них соціальних, економічних і демографічних факторів.
Щороку ООН обирає основну тему, яка відображає актуальні виклики, що постають перед родинами в різних країнах. Це можуть бути питання соціального захисту, здоров’я, освіти або економічного добробуту.
Сім’я є одним із основних інститутів суспільства, вона залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності й розвитку. Завдяки щасливій, міцній сім’ї розвивається держава, а гармонійний союз сім’ї і держави є запорукою процвітання та добробуту її громадян.
Із сім’ї починається життя людини. Саме в цьому осередку суспільства формується особистість кожної людини. Родина є джерелом любові, взаємоповаги, підтримки, вона надихає рухатися вперед, надає сили і сенс діям.

Зазначене свято має свій особливий символ у вигляді зеленого кола, всередині якого зображено серце під стилізованим дахом будинку. Цей логотип символізує сім’ю та рідний дім як центр суспільства. Сім’я традиційно являє собою систему відносин між чоловіком і жінкою та батьками й дітьми, засновану на шлюбі чи кровній спорідненості. Також характерними ознаками сім’ї є відокремлене місце проживання та спільний бюджет.
У різних країнах чи національних спільнотах сім’ї можуть мати різні форми, які виражають різноманіття індивідуальних вподобань і соціальних умов. Але, незалежно від країни проживання, усім сім’ям доводиться вирішувати низку проблем – матеріальних, побутових, житлових, а також тих, що стосуються особистих взаємин. Тож сім’я потребує захисту й допомоги.
У більшості держав постійно діють спеціальні програми, спрямовані на підтримку сімей, на зростання їх добробуту.
28 липня 2023 р. Указом Президента України В. Зеленського було встановлено святкування Дня сім'ї 15 травня замість Дня родини 8 липня, який відзначався в країні з 2012 р. 

Нині це свято набуває особливого сенсу, оскільки під час війни, у ці складні й важкі часи надзвичайно важливо підтримувати українські родини, адже багато хто втратив своїх рідних, чимало сімей розлучилися чи змушені жити на відстані.
Відзначення Дня сім'ї це привід привітати своїх близьких, висловити їм слова вдячності, влаштувати для них святковий обід чи вечерю або просто провести спільно з ними час за читанням книг. 

Пропонуємо Вам список книжок, які підійдуть для читань у телому сімейному колі:

• «Таємний сад» Френсіс Бернетт
• «501 факт, який треба знати з історії»
• «Аліса у Дивокраї» та «Аліса у Задзеркаллі» Льюїса Керролла
• «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері
• «Гаррі Поттер» Джоан Роулінг
• «Тереодори з Васюківки» та «Найновіші пригоди Колька Колючки та Косі Вуханя» Всеволода Нестайка

Вітаємо усіх з Днем вишиванки!❤️

Подорож старим Києвом: презентація книги Аркадія Третьякова "Київ на листівках початку ХХ ст."

14 травня у бібліотеці ім. П. Й. Панча відбулася презентація нової книги відомого києвознавця Аркадія Третьякова "Київ на листівках початку ХХ ст.". Ця книга переносить читачів більш ніж на століття назад, демонструючи рідкісні фотографії столиці, зафіксовані на поштових листівках. Кожна листівка супроводжується описом, що розкриває історію зображеного місця, архітектурні особливості будівель, а іноді й цікаві факти про життя киян того часу. Завдяки цьому читачі отримують не лише візуальне уявлення про Київ початку минулого століття, але й відчувають дух тієї епохи.
Під час презентації Аркадій Третьяков поділився історією створення книги та наголосив на важливості збереження подібних історичних артефактів, адже вони є безцінним джерелом знань про минуле нашого міста.
Презентація книги "Київ на листівках початку ХХ ст." нагадала про багату історію Києва, його красу та неповторність, а також підкреслила важливість праці дослідників, які зберігають для нас цінні сторінки минулого. Видання, безсумнівно, займе почесне місце в бібліотеках усіх, хто цікавиться історією Києва.
Вдячні пану Аркадію за цікаву презентацію та подаровану бібліотеці книгу!

Книжкова виставка "Вишиванка: традиції та сучасність" (До Дня вишиванки)

Щороку в третій четвер травня, який цьогоріч припадає на 15 травня, українці в усьому світі вдягають вишиті сорочки, демонструючи національну єдність, патріотизм та глибоку повагу до багатовікової культурної спадщини нашого народу.
Вишиванка це символ, що несе в собі закодовані обереги, побажання добра, щастя та процвітання. Кожен регіон України славиться своїми неповторними візерунками та кольорами вишивки, що робить кожну сорочку унікальним витвором мистецтва.
До відзначення Дня вишиванки наша бібліотека підготувала книжкову виставку "Вишиванка: традиції та сучасність", на якій ви знайдете книги, які розкажуть про історію вишиванки, її символіку та регіональні особливості. Завітайте до нас та поглибте свої знання про цей важливий елемент української культури.
15 травня вдягніть свою вишиванку і приєднайтеся до всеукраїнського флешмобу. Нехай День вишиванки стане для всіх нас символом незламності духу, краси та єдності!