Допомога вирушає на фронт, а ми чекаємо на нові зустрічі!
Ласкаво просимо до Публічної бібліотеки імені Петра Панча! Тут ви знайдете інформацію про наші заходи, книжкові новинки, творчі зустрічі та насичене культурне життя нашої бібліотеки. Ми завжди раді новим читачам💛
Зустріч клубу "В'язана турбота"
Зима у розпалі, тож благодійному клубу "В'язана турбота" ще вистачає роботи. Невтомні дівчата продовжують вязати теплі речі для наших захисників, масштаби можна побачити на фото:)
Допомога вирушає на фронт, а ми чекаємо на нові зустрічі!
Допомога вирушає на фронт, а ми чекаємо на нові зустрічі!
Англійська у бібліотеці ім.П.Й.Панча
В пятницю наші студенти знов збирались, щоб займатись англійською мовою. Дякуємо всім, хто продовжує вчитись, за стійкість та незламність!
Заняття проходять кожної пятниці, тож чекаємо бажаючих доєднатись 26 січня о 12:30.
До зустрічі!
"Ти вистояв. Не вистояв бетон" (до Дня пам'яті "кіборгів", захисників Донецького аеропорту)
20 січня в Україні офіційно відзначають День пам'яті захисників Донецького аеропорту. Безпрецедентна оборона летовища, яка тривала 242 дні (з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015-го), увійшла в історію нашої держави як одна з найжорсткіших, найзапекліших битв у новітній російсько-українській війні. Неймовірні мужність, звитяга, незламність і стійкість оборонців, які надлюдськими зусиллями утримували позиції в терміналах летовища, були настільки вражаючими, що самі росіяни назвали наших захисників кіборгами. Українські воїни залишили будівлю лише тоді, коли впали стіни. Вже крилатою стала фраза: "Люди витримали - не витримав бетон".
Поетична колекція "Зимові візерунки"
Продовжуємо поповнювати поетичну колекцію "Зимові візерунки". Вірш Максима Рильського читає Поліна Путінцева.
Сніг падав безшелесно й рівно,
Туманно танули огні,
І дальній дзвін стояв так дивно
В незрозумілій тишині.
Ми вдвох ішли й не говорили,
Ти вся засніжена була,
Сніжинки грали і зоріли
Над смутком тихого чола.
І люди млисто пропливали,
Щезали й гасли, як у сні, —
І ми ішли й мети не знали
В вечірній сніжній тишині.
Володимир Антонович - патріарх української історичної школи
![]() |
| Володимир Антонович |
В історії України другої половини ХІХ сторіччя важко знайти більш відоме в середовищі національних діячів ім'я, ніж Володимир Антонович. Від руху хлопоманів (разом з Тадеєм Рильським, батьком Максима Рильського), полум'яної промови у Києві біля церкви Різдва Христового під час перевезення тіла Т.Шевченка на Канівську гору, створення та популяризації «Ще не вмерла Україна», об’єднання проукраїнських організацій в Громаду, заборони української мови в Емському указі (за організацію одноденного перепису 1874 р. в Києві, коли серед киян великоруська мова посіла почесне четверте місце) і майже до революції 1905-1907 рр. практично всі події в Україні були пов’язані з участю у них Володимира Антоновича.
Заняття з англійської у бібліотеці ім.П.Й.Панча
Не дивлячись на прохолодну погоду, наші наполегливі студенти продовжують засвоювати правила англійської граматики та вивчати нові слова.
Кожної пятниці о 12:30 можно доєднатися до безкоштовних занять з англійської мови у змішаному форматі, які проводить викладач Наталія Руда.
"Людям на радість" (до 115-річчя від дня народження Марії Примаченко)
12 січня 1909 року народилася самобутня українська мисткиня, талановита художниця, представниця наївного мистецтва Марія Примаченко.
До 115-річчя від дня народження видатної українки бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала історико-бібліографічну довідку.
Все своє життя Марія Примаченко прожила в селі Болотня, що на Київщині. Батько Оксентій був обдарованим теслею, майстрував дворові огорожі у вигляді головкатих зображень, а мати Параска - талановитою вишивальницею, біля якої мала Марійка опанувала мистецтво вишивки. Дитинство дівчинки затьмарила тяжка хвороба: у віці 7 років вона захворіла на поліємієліт, через що не змогла повноцінно навчатися й закінчила лише 4 класи школи.
До 115-річчя від дня народження видатної українки бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала історико-бібліографічну довідку.
Все своє життя Марія Примаченко прожила в селі Болотня, що на Київщині. Батько Оксентій був обдарованим теслею, майстрував дворові огорожі у вигляді головкатих зображень, а мати Параска - талановитою вишивальницею, біля якої мала Марійка опанувала мистецтво вишивки. Дитинство дівчинки затьмарила тяжка хвороба: у віці 7 років вона захворіла на поліємієліт, через що не змогла повноцінно навчатися й закінчила лише 4 класи школи.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
.jpg)
.jpg)





