Ласкаво просимо до Публічної бібліотеки імені Петра Панча! Тут ви знайдете інформацію про наші заходи, книжкові новинки, творчі зустрічі та насичене культурне життя нашої бібліотеки. Ми завжди раді новим читачам💛
Наша бібліотека поповнилась новими книжками
Наші чудові читачі зробили сьогоднішній день світлішим та радіснішим — ми отримали у подарунок аж дві книжки з рук авторів! Дякуємо, наші добрі друзі, за те, що завдяки вам ми маємо сили продовжувати жити та працювати далі.
Голоси з Маріуполя: Поезія, що об'єднала серця
10 листопада у стінах затишної бібліотеки ім. Петра Панча лунали особливі ноти – ноти болю, надії та незламного духу. Вечір поезії, присвячений творчості маріупольських поетів Діани Веллс та Максима Холявіна, став зворушливим свідченням сили слова.
Окупація рідного міста змусила цих талановитих митців покинути все, що було їм дороге, і вирушити у невідомість. Проте вони продовжують творити, ділитися своїми переживаннями та сподіваннями зі світом. Їхні вірші, пронизані болем втрати та надією на краще майбутнє, знайшли відгук у серцях слухачів.
Під час заходу поети читали свої твори, які вражали глибиною емоцій та майстерністю слова. Їхні вірші про війну, втрати і надію не залишили байдужим жодного слухача. Кожен рядок був просякнутий щирістю і правдою, передаючи всю складність пережитого, а атмосфера вечора була особливо теплою і довірливою.
Виступ Діани Веллс і Максима Холявіна став яскравим свідченням того, що навіть у найскладніші часи мистецтво залишається одним із найважливіших способів виразити свої почуття і думки. Їхні вірші – це крик душі, який не можна змусити замовкнути.
Цей вечір став нагадуванням про те, що навіть у найтемніші часи людський дух може сяяти яскравіше за будь-яку зірку. Ми вдячні поетам за їхню творчість і бажаємо їм натхнення та нових злетів.
Окупація рідного міста змусила цих талановитих митців покинути все, що було їм дороге, і вирушити у невідомість. Проте вони продовжують творити, ділитися своїми переживаннями та сподіваннями зі світом. Їхні вірші, пронизані болем втрати та надією на краще майбутнє, знайшли відгук у серцях слухачів.
Під час заходу поети читали свої твори, які вражали глибиною емоцій та майстерністю слова. Їхні вірші про війну, втрати і надію не залишили байдужим жодного слухача. Кожен рядок був просякнутий щирістю і правдою, передаючи всю складність пережитого, а атмосфера вечора була особливо теплою і довірливою.
Виступ Діани Веллс і Максима Холявіна став яскравим свідченням того, що навіть у найскладніші часи мистецтво залишається одним із найважливіших способів виразити свої почуття і думки. Їхні вірші – це крик душі, який не можна змусити замовкнути.
Цей вечір став нагадуванням про те, що навіть у найтемніші часи людський дух може сяяти яскравіше за будь-яку зірку. Ми вдячні поетам за їхню творчість і бажаємо їм натхнення та нових злетів.
«Духовний орієнтир сучасності» (До 230-річчя від дня смерті Григорія Сковороди)
Це легендарна постать нашого першого відомого у світі українського філософа, яким він став ще за свого життя. Для переважної більшості наших сучасників він наш перший класик, і, як негативний результат цієї слави, про нього всі чули і майже ніхто не поспішає перечитувати. За радянських часів Сковороду називали атеїстом, хоча твори митця рясно пересипані цитатами з Біблії.
Григорій Сковорода був мандрівним філософом, понад усе він цінував свою волю, право самому визначати своє життя, жити так, як йому до вподоби, спілкуватися з людьми різного віку та професій. Обставини його смерті вражають, а на могилі філософа написано «Світ ловив мене, та не впіймав».
Григорій Сковорода був мандрівним філософом, понад усе він цінував свою волю, право самому визначати своє життя, жити так, як йому до вподоби, спілкуватися з людьми різного віку та професій. Обставини його смерті вражають, а на могилі філософа написано «Світ ловив мене, та не впіймав».
🍁Концертна програма "Осінній блюз": запрошуємо на музичну подорож осіннім містом
У четвер, 14 листопада, о 14:00, у бібліотеці ім.П.Й.Панча відбудеться концертна програма "Осінній блюз". Приєднуйтесь до нас і насолоджуйтесь мелодіями, які перенесуть вас у чарівний світ осінньої природи.
Вхід вільний.
Чекаємо на вас!
Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»
Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time».
Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.
Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.
Презентація поетичного проєкту Діани Веллс та Максима Холявіна "Метаміста: у пошуках дому"
У неділю, 10 листопада, о 15:00 запрошуємо вас на презентацію поетичного проєкту Діани Веллс та Максима Холявіна "Метаміста: у пошуках дому".
"Міста, які лишаються в нас навіть коли ми їх покидаємо. Міста, що галузяться через нас і вростають в інші міста. Міста, що вже давно вийшли за власні межі, і тепер незрозуміло, де їхній початок, а де – межа. Міста, що вже давно вийшли навіть за межі власного часу, і тепер живуть міражами у спогадах...і снах".
"На фронті правди". До Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів
Шановні читачі! Вашій увазі пропонується історично-бібліографічна довідка на тему: "На фронті правди" до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів.
У 2013 році Генеральна Асамблея ООН під час 68-ї сесії ухвалила Резолюцію 68/163, де проголосила 2 листопада Міжнародним днем припинення безкарності за злочини проти журналістів. Резолюція закликає країни - члени вжити конкретних заходів для боротьби з безкарністю. Дата була обрана на згадку про двох французьких журналістів, убитих в Малі 2 листопада 2013 року.
Міжнародна федерація журналістів закликала до боротьби із безкарністю за злочини проти журналістів в Україні та відзначила, що жодне вібивство журналіста в Україні не розслідувано в повному обсязі.
1) Вадим Бойко - перший журналіст, вбитий в Україні. Саме він почав розслідувати наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Причетних до смерті журналіста не знайшли, справу закрито.
2) 16 вересня 2000 р. зник відомий журналість Георгій Гонгадзе. Через 8 років по цій справі було засуджено 3-х офіцерів міліції.
3) Тележурналіст Павло Шеремет був убитий в Києві 20 липня 2016 року. Суд зупинив розгляд справи щодо музиканта Антоненка та волонтерки Юлії Кузьменко. Вони зараз знаходяться на фронті. Таких прикладів багато і всі вони не розкриті, винні не понесли покарання.
Українські журналісти були в епіцентрі трагічних подій на Майдані 2004 та 2014 років. У листопаді 2013 - лютому 2014 років у Києві під час Євромайдану постраждали 160 журналістів, а 2 забито насмерть.
Українські журналісти виявляють зразки відваги, героїзму, істинного патріотизму і відданості своїм професійним обов'язкам і покликанню з початку війни, яка почалася із захвату Криму і Донбасу. Багато з них змінили журналістське перо на зброю, редакцію - на окопи. Уже десятки з них полягли на полі бою, виконуючи редакційні завдання. І як символ цього у квітні 2022 року Рада Пулітцерівської премії - найпрестижнішої у світовій журналістиці - присудила цю високу відзнаку всім українським журналістам із формулюванням: "За відвагу і відданість правді".
Робота журналістів набуває особливого значення для демократичного суспільства в часи криз, воєн та конфліктів, і саме тому будь-який злочин проти журналістів не може залишатися безкарним. Станом на 29 вересня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України окупанти вбили 102 журналіста.
11 жовтня 2024 року НСЖУ повідомила про смерть журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні. НСЖУ закликала світову спільноту посилити тиск на Росію для звільнення всіх українських журналістів, які незаконно утримуються окупантами.
У 2013 році Генеральна Асамблея ООН під час 68-ї сесії ухвалила Резолюцію 68/163, де проголосила 2 листопада Міжнародним днем припинення безкарності за злочини проти журналістів. Резолюція закликає країни - члени вжити конкретних заходів для боротьби з безкарністю. Дата була обрана на згадку про двох французьких журналістів, убитих в Малі 2 листопада 2013 року.
Міжнародна федерація журналістів закликала до боротьби із безкарністю за злочини проти журналістів в Україні та відзначила, що жодне вібивство журналіста в Україні не розслідувано в повному обсязі.
1) Вадим Бойко - перший журналіст, вбитий в Україні. Саме він почав розслідувати наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Причетних до смерті журналіста не знайшли, справу закрито.
2) 16 вересня 2000 р. зник відомий журналість Георгій Гонгадзе. Через 8 років по цій справі було засуджено 3-х офіцерів міліції.
3) Тележурналіст Павло Шеремет був убитий в Києві 20 липня 2016 року. Суд зупинив розгляд справи щодо музиканта Антоненка та волонтерки Юлії Кузьменко. Вони зараз знаходяться на фронті. Таких прикладів багато і всі вони не розкриті, винні не понесли покарання.
Українські журналісти були в епіцентрі трагічних подій на Майдані 2004 та 2014 років. У листопаді 2013 - лютому 2014 років у Києві під час Євромайдану постраждали 160 журналістів, а 2 забито насмерть.
Українські журналісти виявляють зразки відваги, героїзму, істинного патріотизму і відданості своїм професійним обов'язкам і покликанню з початку війни, яка почалася із захвату Криму і Донбасу. Багато з них змінили журналістське перо на зброю, редакцію - на окопи. Уже десятки з них полягли на полі бою, виконуючи редакційні завдання. І як символ цього у квітні 2022 року Рада Пулітцерівської премії - найпрестижнішої у світовій журналістиці - присудила цю високу відзнаку всім українським журналістам із формулюванням: "За відвагу і відданість правді".
Робота журналістів набуває особливого значення для демократичного суспільства в часи криз, воєн та конфліктів, і саме тому будь-який злочин проти журналістів не може залишатися безкарним. Станом на 29 вересня 2024 року від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України окупанти вбили 102 журналіста.
11 жовтня 2024 року НСЖУ повідомила про смерть журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні. НСЖУ закликала світову спільноту посилити тиск на Росію для звільнення всіх українських журналістів, які незаконно утримуються окупантами.
Рекомендована література:
- Війна очима ТСН.
- Бережко-Камінська, Алла Багірова "Україна: пекельний 22-й".
- Гардінг Л. "Вторгнення".
- Подобна Є. "Форпост Охтирка".
- Григоренко К. "Ізюм. Зруйнований, але не скорений"
- Горобець О. "Свічка на вітрі"
- Журналісти на війні.
Підписатися на:
Дописи (Atom)














