Різдвяна зірка, віршики та подарунки: як пройшло свято для маленьких читачів

Ялинка сяяла сотнями вогників, повітря наповнювалося передчуттям свята, а дитячі очі світилися від радості - до бібліотеки у гості завітали вихованці дитячої школи-студії "Гарт". Маленькі читачі з нетерпінням чекали на це особливе свято, і цього дня ми влаштували для них справжню казку. Спочатку розповіли діткам про те, що символізує Різдвяна зірка й провели майстер-клас з виготовлення оригамі. Діти з захопленням виготовляли зірки з паперу різних кольорів, і кожна була унікальною, немов маленький промінчик, який несе тепло і світло в кожну родину.

Після того, як зірки були готові, діти зібралися під святково вбраною ялинкою, де кожен мав змогу продекламувати свій улюблений різдвяний або новорічний віршик та отримати подаруночок.
Цей день став незабутнім для всіх. Діти не тільки отримали задоволення й подарунки, але й навчилися новому та відчули справжнє свято. А для нас, бібліотекарів, це була можливість подарувати дітям радість і створити творчу атмосферу тепла та затишку.
Ми впевнені, що такі заходи допомагають дітям розвиватися, пізнавати світ і продовжувати якнайдовше вірити у дива. Адже саме в дитинстві закладаються найважливіші цінності, які супроводжують людину все життя.

Дякуємо ГО "Соціальна шафа" (м.Вишневе) та Фонду "Милосердя" за надану допомогу в організації заходу.

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Вчора у нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.

"Права людини: знати та відстоювати". До Дня захисту прав людини

Щороку 10 грудня ми відзначаємо Міжнародний день прав людини. Саме в цей день у 1948 році Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини. До цієї дати бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала історико-бібліографічну довідку.
Загальна декларація прав людини - це перший міжнародний документ, у якому було чітко сформульовано положення про права людини (політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній і культурній сферах). Загальна декларація стала поштовхом до розробки й укладення численних декларацій, конвенцій і протоколів із прав людини: 1948 рік - Конвенція про попередження злочину геноциду та покарання за нього, 1949 рік - Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 рік - Європейська конвенція захисту прав людини та основних свобод, 1959 - Декларація прав дитини, 1966 рік - пакти про права людини тощо.
На жаль, у 2014 році Росія знехтувала всіма базовими міжнародними принципами мирного співіснування, анексувавши Крим і вдершись на Донбас, а в 2022 році - розпочавши безпрецедентну злочинну велику війну проти України. На сьогодні 30 % українських територій Росія окупувала, понад 8 тисяч наших громадян перебувають у російському полоні (зокрема, і правозахисники) - у жахливих умовах, піддаючись нелюдським тортурам, десятки тисяч людей вважаються зниклими безвісти, понад 20 тисяч українських дітей Росія викрала. Країна-терорист цинічно руйнує та ігнорує принципи міжнародного права. Саме тому так важливо, щоб світ допоміг Україні, яка героїчно бореться за своє існування як держави і є надійним щитом для Европи, перемогти в цьому протистоянні й довести, що міжнародне право існує не лише на папері, а є дієвим механізмом захисту прав людини.

Література:

1. Г. О. Анцелевич, О. О. Покрещук "Міжнародне право. Підручник", К., 2003

2. Джеремі Макбрайд "Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес", К., 2010

3. М. Антонович "Міжнародне право. Навчальний посібник", К., 2011

4. Конвенція про права дитини, К., 1995

5. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, К., 1995

"Мафія" в бібліотеці: гра об'єднує

У тихій атмосфері бібліотеки ім.П.Й.Панча лунає шепіт і вибухають смішки - загадкові люди у масках грають в "Мафію". Кожен учасник гри повністю занурений у власну роль, намагаючись розгадати хитросплетіння інтриг і зберегти свій секрет.
Пограти в "Мафію" до нас завітала спільнота ВПО. Для багатьох переселенців, які опинилися в новій для них реальності, ця гра стала справжнім порятунком, вона допомогла людям, які пережили стрес і зміни, знайти нових друзів, відволіктися від проблем і відчути себе частиною спільноти.

Завдяки таким іграм люди мають можливість розвинути свої комунікативні навички та відчути себе частиною чогось більшого.
Ми плануємо і надалі проводити подібні заходи, адже вони довели свою ефективність у створенні сприятливого середовища для всіх, хто шукає підтримки та розуміння.

Василь Осьмак та його архітектурна спадщина у Києві

У рамках діяльності бібліотеки ім. Петра Панча по інформуванню про напівзабуті постаті української історії і культури пропонуємо історично-бібліографічну довідку про видатного зодчого Василя Осьмака, який відіграв важливу роль у забудові Києва першої третини ХХ сторіччя. Василь Осьмак народився 20 квітня 1870 року у містечку Гоголів на Чернігівщині. Він троюрідний брат Григорія Чупринки, якому була присвячена наша попередня книжкова виставка. За проєктами Василя Осьмака у нашому місті були свого часу зведені школи та інші навчальні заклади, бібліотеки, лікарні, житлові будинки, будівля ТЮГ на Липках, стадіон «Динамо». Цей видатний зодчий є творцем знаменитої великої фізичної аудиторії КПІ, що має форму амфітеатру та здатна вмістити 350-400 студентів. Це одна із найбільших аудиторій в Україні.

Велика фізична аудиторія є окрасою КПІ

Довгий час його ім’я, як і більшості зодчих царського періоду, було невідоме широкому загалу людей. До того ще потрібно додати, що він був репресований. Василь Осьмак походив із старовинного козацького роду. Після закінчення Другої Київської гімназії поступив на навчання до Університету Святого Володимира, але вже на 2 курсі змінив професію та поїхав на навчання до Петербурзького інституту цивільних інженерів, який успішно закінчив у 1895 році. У 1900 році Василь Осьмак повертається до Києва та починає викладати креслення та архітектурне проєктування на запрошення Директора КПІ. На цій посаді архітектор працював багато років, а з 1917 року здобув почесне звання професора. У співавторстві з Г.М.Антокольським відома всім киянам споруда Троїцького народного будинку, яка була споруджена 1901-1902 на кошти, зібрані «Київською старою громадою». Тепер у цьому приміщенні знаходиться театр оперети.

Київський національний академічний
театр оперети

«Майстер володіння словом» (До 140-річчя від дня народження Юліяна Опільського

«Історія є подібна до великої залі, повної занавісок, що за ними укриваєсь
много цілком нових, цікавих речей… Багато правд історичних,
що їх всі вважають доказаними, показуються нагло брехнями і наоборот.
В руках зручного філолога та історика фантазійне подання стається
незбитим фактом і правдою не до заперечення».

Ю. Опільський

Юліян Опільський (справжнє ім’я Юрій Львович Рудницький) народився в Тернополі 8 грудня 1884 року в багатодітній родині. Слід зауважити, що є письмові джерела, які стверджують, що Юліан народився у жовтні.
Після закінчення Академічної гімназії вступив до Львівського університету, а навчання закінчив у 1907 році у Ґраці (Австрія). Під час навчання в університеті Рудницький багато подорожував, відвідав Єгипет, Грецію та Італію. У ті ж часи почав писати прозу українською та німецькою мовами, а також робив переклади з англійської.
Кілька років до та під час Першої світової війни Рудницький викладав історію та німецьку мову, а також активно писав прозу. З 1917 року – редагував шкільні підручники та очолював педагогічний журнал «Українська школа».

День української хустки: більше ніж просто аксесуар

Сьогодні, 7 грудня ми відзначаємо особливе свято – Всесвітній день української хустки. Цей день став символом єднання, відродження національних традицій та шанування багатовікової історії нашого народу.
Ідея відзначати День української хустки виникла в 2019 році. Ініціатори свята прагнули відродити забуті традиції, об’єднати жінок України та показати світові красу і різноманітність української культури.
Українська хустка – це не просто елемент жіночого гардеробу, вона має глибокий символічний зміст. Здавна хустку вважали потужним оберегом, який захищав свою власницю від злих сил та нещасть, підкреслював її красу, жіночність, а також був невід'ємною частиною весільного вбрання. Кожен регіон України мав свої особливі орнаменти та кольори хусток, що відображало різноманітність нашої культури. Під час різних історичних періодів в житті країни хустка ставала символом боротьби за свободу та незалежність.
Святкуючи День української хустки ми намагаємося зберегти культурну спадщину,  передати знання про традиції наступним поколінням, об’єднати українців - показати, що нас об’єднує спільна історія та культура, а також показати світові красу української культури, продемонструвати, що українська культура є багатою та різноманітною.
Запрошуємо всіх долучитися до святкування Дня української хустки!
Вдягніть свою найкращу вишиванку та хустку, поділіться своїми фотографіями в соціальних мережах з хештегом #ДеньУкраїнськоїХустки та приєднуйтесь до флешмобів. Разом ми збережемо та примножимо красу українських традицій!