Книжкова виставка «Загублені імена: відлуння Сандармоху» (До Дня пам'яті жертв розстрілів у Сандармоху)

88 років тому (27 жовтня — 4 листопада 1937 року) у карельському лісовому урочищі Сандармох неподалік від столиці Біломорканалу Медвеж’єгорська відбувся масовий розстріл 1111 в'язнів так званого «першого соловецького етапу». Серед них — видатні майстри культури, вчені, державні діячі, священнослужителі з багатьох республік СРСР. Із 1111 в’язнів цвіт української нації – священики, історики, державні діячі, режисери, багато письменників і поетів (усього понад 300 прізвищ). В книжковій експозиції бібліотеки ім. Петра Панча «Загублені імена: відлуння Сандормоху» представлені кілька надзвичайно цікавих книжок про цю трагедію.

Розстріляна родина Крушельницьких. 
Ця світлина стала символом
знищення комуністами
української інтелігенції

В першу чергу це книга «Українська інтелігенція на Соловках» та «Недостріляні» (у двох частинах) Семена Підгайного, колишнього в’язня соловецьких концтаборів, яка викриває злочинну політику Московії у побудові «комуністичного раю» (Київ, Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008). Автор у своїх спогадах розповів про восьмирічне перебування на Соловках з багатьма відомими письменниками і діячами України. Вас зацікавлять живі цікаві нариси, науково-популярні статті про пошукові експедиції, що працювали на Соловках, в Архангельську, в Республіці Карелія, про долі українських політв’язнів у збірнику «Українські Соловки» Дмитра Вєдєнєєва і Сергія Шевченка (Київ, «ЕксОб», 2001) і збірник Сергія Шевченка «Архіпелаг особливого призначення» (Київ, «Фенікс», 2006) на основі матеріалів з архівів спецслужб України і Росії.

В нашій експозиції представлена світлина дослідника історії сталінських таборів Юрія Дмітрієва, який у липні 1997 р. із членами пітерського і московського «Меморіалу» знайшов 236 розстрільних ям. Зараз на місці масових страт встановлено гранітний козацький хрест «Убієнним синам України» і меморіальні знаки страченим полякам, грузинам, естонцям. За сфабрикованою справою «доблесні співробітники» сучасного НКВД Московії доклали усіх зусиль, аби самого Юрія Дмітрієва ув’язнити до кінця життя. До речі, нині в росії Сталіна називають «успішним менеджером». Цікаво, що енкаведісти вбивали не лише «по долгу службы», а й для власного задоволення. Так сумнозвісний офіцер Матвєєв власноруч убив більшість страчених («быстро, точно и толково»). Допомагав йому помічник коменданта УНКВД Ленінградської області Алафер. Сам Матвєєв на страту, як у театр, запрошував свою коханку. До сучасних досліджень українських авторів потрібно додати книжку Яра Славутича «Розстріляна муза: Мартиролог. Нариси про поетів» (Київ, «Либідь», 1992) про страхітливий злочин кривавої сталінщини над літературою і культурою українського народу. Вперше вона була опублікована у вільному світі 1955 року.

Євген Сверстюк несе хрест
на місце розстрілів

З 2014 року Московія вчиняє масові звірства на тимчасово окупованих територіях, вбиває і депортує мирне населення, викрадає українських дітей і перевиховує їх у манкуртів, цілеспрямовано знищує об'єкти господарської інфраструктури. Основна мета московитів за століття не змінилась — і це знищення українського народу.