Маніфест національної свідомості: 85 років знаковій публікації Уласа Самчука «Нарід чи чернь» від 9 листопада 1941 року

«Большевизм багато говорив про свідомість. Але його свідомість зводилась не до людської свідомості, а, як тоді говорилося, до свідомості класової, чи соціальної. А це є далеко не те саме. Основою життя є не клас, а людина. Той чи інший поділ людей не повинен заміняти основного. Не важно, до якого класу належить порядна творча свідома людина. Важно, щоб вона такою була. Бо коли привілейований той чи інший клас складається з юрби бандитів чи людського шумовиння, то будь він тричі пролетарський чи буржуазний – він сам по собі не має найменшої вартості. Не в пролетаріаті і не в буржуазії справа. А в людині. І тільки в людині».

Здебільшого, коли ми чуємо ім’я Уласа Самчука, то одразу згадуємо про його роман «Марія», що став першим в українській літературі твором про насильницьку колективізацію та Голодомор 1932–1933 років. Його ж перу належать десятки інших художніх романів, повістей, оповідань, спогадів та щоденникових нотаток. Однак значно менше ми знаємо про Самчука як про публіциста, хоч великою є його і публіцистична спадщина. Стаття «Нарід чи чернь» побачила світ на шпальтах київського часопису «Українське слово» 9 листопада 1941 року. Хоч публікації вже майже 85 років, ось це ключове Самчукове запитання щодо становища української нації – «нарід чи чернь?» – і до сьогодні залишається актуальним. Тим паче, що досі ворог той самий – Росія. А також почасти – українська національна несвідомість.