Подаровані книжки



Дякуємо, любі друзі! Кожна подарована вами книжка - це теплі обійми для нас та велика радість для наших читачів.

Активна громадянська позиція: долучаємось до діалогу з владою

У сучасному демократичному суспільстві роль громадянина виходить далеко за межі простого голосування на виборах. Справжня демократія процвітає тоді, коли її громадяни не просто спостерігають за діями влади, а активно долучаються до процесу управління, впливаючи на прийняття рішень та формуючи майбутнє своєї країни та громади. Це і є активна громадянська позиція, яка є життєво важливою для розвитку сильної, відповідальної та підзвітної влади.
Про це і багато іншого сьогодні у бібліотеці ім.П.Й.Панча розмовляли з Олександром Палієм, Регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по Києву та Київській області.
Дякуємо пану Олександру за цікаву та пізнавальну бесіду!

«Єдність у розмаїтті» (До Дня національної злагоди та культурного розмаїття)

Завтра, 21 травня, в Україні вперше відзначатимуть День національної злагоди та культурного розмаїття. Відповідний указ Президент України підписав у грудні 2024 року (представлений у нашій експозиції). До цього дня бібліотека імені Петра Панча презентує книжкову виставку «Єдність у розмаїтті».
У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку. Вперше Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку відзначався 21 травня 2003 року.
Наша Україна є місцем, де різні етнічні групи, мови, традиції та релігії співіснують із взаємоповагою. Однак вторгнення Російської Федерації призвело до загрози цьому різномаїттю. Окупанти не лише сіють терор серед українського населення, але й ведуть політику культурного знищення, спрямовану на позбавлення українського народу ідентичності та культурних коренів.
У цей день ми вшановуємо силу культурного розмаїття та важливість його збереження у будь-яких умовах. Ми підтримуємо ініціативи, спрямовані на захист і просування культурних цінностей, розвиток культурного діалогу та сприяння взаєморозумінню між різними етнічними групами. Тим самим ми підкреслюємо важливість Всесвітнього дня культурного розмаїття в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
Ця виставка бібліотеки імені Петра Панча – наш невеличкий внесок у підтримку культурної самобутності України, адже культурне розмаїття є джерелом сили і натхнення для всього народу.
Слід додати, що зобов’язання України під час вступу до ЄС передбачають зміцнення поваги до прав людини та основоположних свобод людей, які належать до національних меншин, їхньої недискримінації та поваги до різноманітності. А для створення відповідних умов була ухвалена державна національно-культурна програма «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року.
В нашій виставці особливу увагу відвідувачів звертаємо на монографію О.М.Мироненка «Світоч української державності: політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради», в якій дуже цікаво показано, як Українська Центральна Рада намагалася надати великоруській, єврейській і польській націям беззаперечне право на національно-персональну автономію (вперше у світовій практиці!), чому у житті не все так склалося, як думали керівники Української Центральної Ради (не тільки із-за відсутності спроможної армії для захисту УНР). Надзвичайно багато цікавих і вражаючих фактів про надання прав представникам всіх націй в Україні.
Сподіваємося, що цей день стане закликом до дії для збереження та захисту культурної спадщини та сприяння миру та розвитку в Україні.

Розмовний клуб з англійської мови «Talk Time»



Два дні поспіль у бібліотеці імені П.Й. Панча успішно працював розмовний клуб з англійської мови «Talk Time». Якщо ви прагнете вдосконалити свої навички спілкування англійською та познайомитися з цікавими людьми, тоді приєднуйтесь до нашого клубу. Ми чекаємо на вас щопонеділка та щовівторка об 11:00 у бібліотеці імені П.Й.Панча.

Перегляд документального фільму "Про безбар'єрність не говорять, безбар'єрність роблять"

Сьогодніу бібліотеці ім. П. Й. Панча відбувся перегляд документального фільму "Про безбар'єрність не говорять, безбар'єрність роблять". Фільм він розповідає історії людей, які щодня стикаються з життєво важливими бар'єрами і як вони їх долають, а також допомагають іншим на цьому непростому шляху.
Стрічка залишила глибоке враження. Особливо цінно те, як показано, що безбар'єрність не лише про фізичні пандуси чи ліфти. Це поняття значно ширше, воно охоплює доступність інформації, комунікації, працевлаштування та, зрештою, гідне та рівноправне життя кожної людини.
Після перегляду відбулося обговорення, під час якого глядачі ділилися своїми думками та ідеями щодо того, як кожен з нас може долучитися до створення більш інклюзивного суспільства.

Інформаційно-просвітницька година «Тодось Осьмачка і Олена Вітер: історія нерозділеного кохання»

«Справжня любов - не що інше, як прагнення двох людей обмінятися своїми самотностями».
Хосе Ортега-і-Гассет


Тодось Осьмачка
Як купала мене мати
У любистку,
Трусив зорі Див із лану у колиску.
Схиляв голову весняну голий місяць
До маленьких мої ніжок
В купіль свіжу.
Вода з місяця збігала
На малого,
Ніби сріблом полоскала
Тепле лоно…
Тодось Осьмачка - український поет-імпресіоніст, прозаїк, перекладач, педагог, громадський і політичний діяч, людина складної долі, злидар, бездомний і шалений.      
Осьмачці довелося зазнати на своєму віку і катівні НКВС, і гіркий хліб еміграції, і жахливу творчу самотність... Особисте життя Осьмачки - це та ж сама самота. Він був одружений з Лесею Трохименко – випускницею медичного інституту з Київщини, яка дуже велику увагу приділяла його начитаності та постійно посилала до бібліотеки. В перші роки одруження він прочитав більше ніж за все життя. Хвороба Осьмачки привела до розлучення. А далі... Закохувався Осьмачка неодноразово, вважають, що про його сватання можна було написати цілу книжку, але до серйозних стосунків не доходило. 

Святкуємо разом Міжнародний день музеїв!

18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято - Міжнародний день музеїв, який з’явився в календарі в 1977 році, коли на ХІ генеральній конференції ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція про встановлення цього свята. Тоді ж запропонували й девіз свята: Музеї - важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах 18 травня, однак у Німеччині і Швейцарії він проводиться у другу або третю неділю травня. В цей день більшість музеїв працюють безкоштовно і радо показують свої виставкові зали.З 1992 року у кожного Міжнародного дня музеїв є своя тема. Міжнародна рада музеїв надає огляд пов'язаних з даною темою заходів, роблячи їх доступними для всіх
У 2025 р. основна увага буде зосереджена на тому, як музеї можуть адаптуватися до стрімких соціальних, технологічних та екологічних змін, що відбуваються у світі.
Тема 2025 року підтримує три Цілі сталого розвитку (ЦСР):
• ЦСР 8: Музеї підтримують місцеві економіки, створюючи робочі місця та пропонуючи освітні програми, які зміцнюють громади.
• ЦСР 9: Музеї сприяють розвитку творчості та інновацій, активно впроваджуючи технології та підвищуючи доступність.
• ЦСР 11: Музеї є важливими елементами сталого урбаністичного розвитку, просуваючи інклюзивність, стійкість та збереження культурної спадщини.
Для IMD 2025 ICOM розробив вражаючу візуальну концепцію, яка відображає постійну еволюцію музеїв. Ключовий образ, натхнений ідеєю гнучкості та адаптації, поєднує динамічні форми і градієнтні відтінки, що символізують трансформацію та стійкість.
Цьогорічний офіційний постер для IMD створений колективом TheLoveTriangle, який спеціалізується на інтерактивному сценографічному та виставковому дизайні. Їхні роботи спонукають до роздумів, викликають обговорення та надихають на дії.
Кілька цікавих фактів про найдавніші музеї світу: Капітолійський Музей (Capitoline Museums), найстаріша публічна колекція мистецтв в світі, почав свою роботу в 1471 році, коли папа Сикст IV пожертвував ряд важливих для народу Рима древніх скульптур; музей Ватикану (Vatican Museums), другий найстаріший у світі музей, він почав свою історію з моменту першої публічної виставки, котра складалася так само з представлених публіці колекції скульптур, збирання якої було ініційовано Папою Юлієм II ще в 1506 році; Британський музей (British Museum) вперше був відкритий для публіки 15 січня 1759 року.
Музеї України і Києва зокрема традиційно долучаються до святкування й цього року підготувавали особливу програму для гостей. Відвідувачів чекає день повний наукових демонстрацій, екскурсій та інтерактивів, творчих майстер-класів, живого спілкування з природою та наукою.
Вивчаємо разом інформацію про заходи в музеях Києва саме 18 травня цього року. А далі пропонуємо всім охочим цього дня відвідати працюючі столичні музеї, насолодитися дивовижним світом музейних скарбів та долучитися до цікавих подій у наших музеях. Не забуваємо також, що наше місто ще залишається справжнім музеєм під відкритим небом. Згадаймо Райнера Марію Рільке, який присвятив нашій святій Лаврі низку поезій і захоплено описував її у листах до матері: «Сьогодні кілька годин мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир... У моїх руках горить свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті, раз із людьми». Про наше місто поет захоплено відгукувався як про «місто-сад», місто «близьке до Бога».
Я на порозі міста зупинився
І зрозумів, що це ж про нього мріяв.
У ньому гори й води – все священне,
І золотих пісків Дніпро насіяв,
Його топили люті буревії,
Обличчя помережене предками.
Та я відразу ж закохався в Київ.
Наше місто завжди було осередком паломництва видатних діячів різних культур. Тут вони черпали натхнення, тут народжувалися їх геніальні твори. Пам'ятаємо це не тільки в Міжнародний день музеїв або напередодні святкування дня Києва. Любимо завжди наше древнє місто - столицю нашої незалежної України. І ще раз сердечно вітаємо всіх, хто щоденно зберігає, вивчає та примножує культуру нашого народу, невтомних хранителів і дослідників історичної пам’яті.