День Державного Герба України: Символ єднання та незламності

19 лютого в Україні відзначають День Державного Герба – урочисте свято, що символізує неперервність української державності, єднання та незламності нашого народу.
Історія Державного Герба України

Тризуб – давній символ українців, який використовується ще з часів Київської Русі.

За часів Української Народної Республіки (1917-1921) тризуб став Державним Гербом УНР.
У 1992 році, після здобуття Україною Незалежності, тризуб на синьому щиті був затверджений як Малий герб України.
Значення Державного Герба України

Тризуб символізує:

Волю
Єднання
Незалежність
Золотий колір символізує багатство, знання та велич.
Синій колір символізує небо, вірність та чесність.
Державний Герб України – це символ нашого суверенітету.
Втілення багатовікової історії та самобутньої культури українського народу.
Джерело гордості та єднання для всіх українців.
У День Державного Герба України ми вшановуємо велич та силу нашого символу.
Згадуємо про славні сторінки української історії.
Замислюємося над майбутнім нашої держави.
Вітаємо всіх українців з Днем Державного Герба!
Нехай цей символ завжди надихає нас на добрі справи, єднає та веде до нових звершень!
Слава Україні! Героям слава!

"Не серед нас, та разом із нами. У серцях, пам'яті, думках" (до Дня вшанування учасників революції Гідності та увічнення пам'яті героїв Небесної Сотні)

Щороку 20 лютого в Україні вшановують пам'ять героїв Небесної Сотні. 10 років тому в Києві відбулася подія, яка назавжди змінила перебіг нашої історії, - революція Гідності. 

21 листопада 1,5 тисячі людей вийшли на столичний майдан Незалежности, протестуючи проти рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Люди вийшли сказати рішуче "Ні!" поверненню країни фактично під протекторат Росії. Наступного дня на Майдані було вже близько 5 тисяч осіб, згуртованих гаслом "Україна - це Європа!" Подібні акції відбулися також в інших містах нашої країни - у Львові, Донецьку, Одесі, Вінниці, Харкові та інших. 24 листопада в Києві зібрався найбільший мітинг за період правління Януковича - від 60 до 150 тисяч осіб. Євромайдан вимагав відставки Азарова та підписання Угоди про асоціацію. На саміті Східного партнерства у Вільнюсі Угоду так і не було підписано. Тоді 29 листопада на Майдані громадські активісти ухвалили резолюцію з вимогою відставки Януковича "за зраду українського народу". Цього ж дня студенти організували живий "євроланцюг" між Києвом і Перемишлем довжиною 625 км.
У ніч з 29 на 30 листопада спецпідрозділ "Беркут" жорстоко розігнав мітингувальників. Перед цим, близько 4-ї години ранку, на Майдан вантажівками почали завозити елементи новорічної ялинки. Тоді ж загони міліції оточили мирних активістів і почали їх відтісняти. В результаті десятки людей були по-звірячому побиті, серед них було багато студентів. Беззахисні люди тікали від озброєних "беркутівців" до Михайлівського собору. Цей день став переламним моментом. 1 грудня на Майдані було вже пів мільйона обурених свавіллям влади людей. Лунало: "Ката на нари" і "Януковича на йолку". З того дня людей на Майдані ставало дедалі більше. Першу безуспішну спробу розігнати активістів влада зробила в ніч з 10 на 11 грудня. 16 січня Верховна Рада України ухвалила "диктаторські закони", які обмежували свободу громадян. А вже 19 січня мирна фаза протестів переросла в силову. 22 січня на Майдані загинули перші активісти - вірменин Сергій Нігоян і білорус Михайло Жизневський. Роман Сеник зі Львівщини отримав тяжкі поранення й помер в лікарні 25 січня. Спротив тривав. Найбільше людей загинуло з 18 - 20 лютого - понад 100 осіб. Всіх їх згодом назвуть Небесною Сотнею. У ніч з 21 на 22 лютого Янукович втік із країни. Революція Гідності завершилася перемогою українців. Московити не змогли, звісно, змиритися зі зміною вектора України, і почалася війна - спочатку анексія Криму, потім війна на Донбасі, а тепер і велике вторгнення, якому Україна чинить героїчний спротив ось уже 2 роки поспіль. Ми пам'ятаємо і низько схиляємо голову перед кожним, хто загинув за свободу тоді, і хто віддав своє життя вже під час цієї, десятирічної війни із жорстоким ворогом. Перемогли майже беззахисні тоді, переможемо і зараз. 

До 10-річчя Майдану в столиці 18 - 20 лютого відбудеться низка заходів.

Бібліотека ім. П. Й. Панча підготувала фотодокументальну виставку "Не серед нас, та разом із нами. У серцях, пам'яті, думках". 

Перегляд документальної стрічки "Крим SOS"

У середу, 21 лютого о 14:00 запрошуємо на перегляд документальної стрічки "Крим SOS". Показ присвячений річниці спротиву окупації Криму. Вхід вільний.
Стрічка розповідає, як у перший день російської окупації півострова активісти Таміла Ташева, Севгіль Мусаєва та Алім Алієв створили сторінку Крим SOS у Facebook, щоб надавати оперативну та перевірену інформацію про ситуацію в Криму. Згодом вони почали допомагати переселенцям не тільки з Криму, але і з Донбасу, де йдуть військові дії.Організація почала стрімко розвиватися, стала партнером ООН в Україні у справах біженців, створила три офіси в Києві, Херсоні та Львові. Нині Крим SOS надає екстрену гуманітарну, правову, психологічну допомогу внутрішньо переміщеним особам, бореться за повернення Криму в Україну. За два роки діяльності Крим SOS надала підтримку понад 200 тисячам осіб.

Показ організовано за підтримки ГО "Докудейз" Кіноклуби Docudays UA.

Науково-популярна лекція "Українські мандрівники минулого"

15 лютого у бібліотеці Панча відбулася науково-популярна лекція мистецтвознавця, працівника культури, мандрівника Володимира Кузика "Українські мандрівники минулого".
Відвідувачі заходу здійснили захоплюючу подорож світом з відомими мандрівниками, занурились у минуле і відкрили для себе історії життя та подорожей чотирьох видатних українців: Юрія Лисянського, Юрія Кульчицького, Миколи Миклухо-Маклая та Дмитра Яворницького.
Українська земля багата на талановитих людей, які не лише творили історію на своїй Батьківщині, але й досліджували світ, роблячи цінні наукові відкриття, досліджуючи культури інших народів світу та знайомлячи світ з українською культурою.

Юрій Лисянський - український мореплавець, географ та дослідник. Здійснив перше кругосвітнє плавання, описав свої пригоди у книзі "Подорож навколо світу на кораблі "Нева" у 1803-1806 роках", відкрив острів у Тихому океані, який був названий на його честь, зробив значний внесок у розвиток географії та океанографії.

Юрій Кульчицький - український військовий, дипломат, перекладач та мандрівник. Відомий як перший українець, який відвідав Відень. Відіграв важливу роль у звільненні Відня від турецької облоги у 1683 році. Заснував кав'ярню у Відні, яка стала однією з найвідоміших у місті. Вважається одним із популяризаторів кави у Європі.

Микола Миклухо-Маклай - український мандрівник, етнограф, антрополог та біолог. Здійснив дослідницькі експедиції до Нової Гвінеї, Меланезії та Малайського архіпелагу, де вивчав життя та культуру аборигенів. Зробив значний внесок у розвиток етнографії, антропології та біології. 
Дмитро Яворницький - видатний український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, знавець історії запорозького козацтва. Його загальновизнано як одного з найважливіших дослідників запорозького козацтва та автора його першої всебічної історії.

Ці та багато інших українських мандрівників у минулому зробили значний внесок у розвиток світової науки та культури. Їхні подорожі та дослідження свідчать про невтомну жагу до знань, сміливість та відкритість до нового.

"Друкар книжок небачених". До 450-річчя від дня виходу у світ "Апостола" Івана Федорова - однієї з перших друкованих книг в Україні (1574)

Сьогодні виповнюється 450 років надрукованому у Львові «Апостолу» Івана Федорова. До цієї дати бібліотека ім. Панча підготувала історико-бібліографічну довідку. 

Ще донедавна вважалося, що «Апостол» – перша книга, яка вийшла друком на українських теренах, а Іван Федоров відповідно – перший друкар на українській землі. Але це не так. Віддаючи належне великій справі, якій присвятив своє життя Іван Федоров (Хведоров, Хведорович), і самій його особистості, зазначимо, що друкарство в Україні було задовго, а точніше, за 112 років до нього. Про це свідчить і сам Іван Федоров: «Я прийшов до богоспасаємого міста Львова і тут я ніби йшов стопами боговибраного мужа». Те саме підтверджує і напис на його могильній плиті: «Іван Федорович друкар Москвитин которий своїм тщанієм друкованіє занедбалоє обновив». 

Книжкова виставка «Через їх долі пройшла війна» (до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав)

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Одна з самих трагічних сторінок історії нашого народу, яка тривала вдвічі довше, ніж Друга світова - афганська війна. З 1979 до 1989 року близько 150 тис. українців пройшли через горнило "афганської війни". Згідно із статистикою, в Афганістані загинуло 4 тис. українців, 72 українських воїни зникли безвісти. Понад 3 тис. матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали удовами. Більше ніж 8 тис. українців отримали поранення, 6 тис. інвалідність. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.
Окрім афганської, за часів СРСР українські військові брали участь і в інших локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Вони виконували "інтернаціональний" обов'язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В'єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку, на острові Куба та в інших "гарячих точках".
Ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих краях.
До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав представляємо книжкову виставку «Через їх долі пройшла війна».

Бібліотекарі та школярі разом майстрували орігамі сердечка до Дня святого Валентина

14 лютого – День святого Валентина, день, коли усі дарують один одному подарунки та виражають близьким свої почуття. 

Бібліотекарі київської публічної бібліотеки ім.П.Й.Панча вирішили зробити цей день ще більш особливим для школярів, організувавши майстер-клас з орігамі сердечок.
На урок завітали учні 2-В класу Українського колежу ім.В.О.Сухомлинського (сш №272). Бібліотекарі радо зустріли їх, розповіли про історію свята Валентина та про традиції дарувати сердечка.
Після цього розпочався майстер-клас. Бібліотекарі навчили школярів, як з простого квадратного аркуша паперу зробити красиве орігамі-сердечко. Діти з радістю й азартом майстрували свої сердечка, обираючи різні кольори паперу та додаючи власні елементи декору.
В результаті майстер-класу кожен школяр мав власноруч зроблене орігамі сердечко, яке міг подарувати близькій людині, другу чи подрузі.
"Ми дуже раді, що змогли організувати цей майстер-клас для школярів", - поділилась бібліотекарка Тетяна Алексюк. "Це був чудовий спосіб не лише познайомити дітей з традиціями Дня святого Валентина, а й дати їм можливість зробити своїми руками оригінальний подарунок", - каже бібліотекарка Поліна Путінцева.
Учні також були задоволені майстер-класом. "Це було дуже цікаво", - сказала другокласниця Аня. "Я ніколи раніше не робила орігамі, але тепер я знаю, як зробити сердечко. Я подарую його своїй мамі".
Майстер-клас з орігамі сердечок став чудовим прикладом того, як бібліотеки можуть співпрацювати зі школами, щоб зробити День святого Валентина незабутнім для дітей.