«Je T’aime, … Moi Non Plus» від Сержа Генсбура

Серж Генсбур з Джейн Біркін

35-ті роковини смерті видатного французького співака, композитора, поета та режисера Сержа Генсбура припадають на 2 березня 2026 року. Легендарний шансоньє помер у віці 62 років у Парижі, залишивши по собі величезну музичну та культурну спадщину. 

Народився головний французький бунтар і романтик у родині єврейських емігрантів з України. Після більшовицького перевороту його батько, талановитий харківський піаніст змушений був шукати притулку у Франції. В період Другої світової війни всі члени родини були змушені носити жовту зірку. Закон, що забороняв євреям виходити з дому пізніше за восьму годину вечора, практично позбавив родину доходу, бо батько не міг працювати ввечері в кафе та ресторанах. Тому він перебрався у вільну зону на південь Франції, забравши туди і родину.
Після звільнення Парижа Люсьєн (Лулу) Гінзбург повернувся до міста та навчався в ліцеї Кондорсе. По закінченню вступив до Школи витончених мистецтв і вивчав архітектуру, але через проблеми з математикою був змушений її покинути. У цей самий період у 1947 році зустрів свою першу дружину, дочку російських аристократів Єлизавету Левитську, з якою прожив у шлюбі з 1951 по 1957 роки. Єлизавета Левицька була спадкоємицею дворянського роду, зіркою богеми, художницею, фотомоделлю і у свій час працювала з самим Сальвадором Далі, якому якось і представила коханого. Втім за порадою батька Лулу вибрав музику, яка давала більше грошей, а думки про живопис викинув із голови. «Художник має бути генієм, а якщо в тебе всього лише талант, то й нічого бруднити полотна», — так вирішив Лулу. Популярність до Сержа Генсбура (він змінив своє ім'я на Серж і спростив правопис свого прізвища) прийшла після виходу 1958 року його першого альбому. Поява останнього була наслідком багаторічної дружби з Борисом Віаном, широко відомим французьким письменником (автором знаменитої книги «Піна днів») і музикантом (творцем майже 500 пісень).

З Франсуаз Панкрацці

у день їхнього весілля

У 1964 року Серж одружується з княгинею Франсуаз-Антуанетт-Панкрацці, колишньою дружиною князя Голіцина. Франсуаз відчайдушно ревнувала чоловіка, і не можна сказати, що безпідставно. Окремо відзначився скандал із неповнолітньою Франс Галль. Шістнадцятирічна співачка, що представляла на міжнародному конкурсі «Євробачення» Бельгію, виконала пісню Сержа Генсбура «Воскова лялька» («Poupée de cire, poupée de son»). Її перемога зробила його композитором №1 у кількох країнах. А далі Серж написав для Франс пісню «Льодяники» («Les sucettes»). І тут вибухнув скандал з тестом пісні про дівчинку, яка обожнює анісові льодяники, в якому критики помітили двозначність, а сам Генсбур підлив олії у вогонь, пояснивши підтекст — йшлося не про anis, а про penis. Після скандалу Франс Галль зникла на кілька років з французької сцени, а ображена Франсуаз подала на розлучення.

Після зйомок у фільмі "Потанцюєте зі мною?", де Генсбур грав на одному майданчику із секс-символом планети Бріжит Бардо, яка сама впала в його обійми і провела з ним кілька діб у у номері 314 готелю «Паризьєн». Серж склав для ББ одразу дві пісні: «Боні і Клайд» і «Я тебе кохаю… Я тебе теж ні» і обидві вони з Бріжит записали на платівку. На жаль, ББ в останій момент заборонила її випуск. 

Наступною коханкою Сержа Генсбура, фактично цивільною дружиною і музою стала Джейн Біркін, молодша за нього на 18 років. «Генсбур і Біркін записали пісню, поклавши мікрофон під ліжко, на якому кохалися!» – написали газетярі, як тільки платівка з «Je T’aime, … Moi Non Plus» надійшла в продаж. У відповідь Серж посміявся: «О, у такому разі в нас вийшла б довгограюча платівка». Найвідоміша та найскандальніша одноіменна пісня стала забороненою у кількох країнах та засуджена Ватиканом. Однак згодом вона перетворилася на вічний хіт та гімн кохання. Серж Генсбур став французьким поп-композитором, який найбільше продається у світі, і разом з Джейн Біркін – світовою знаменитістю.

З Джейн Біркін 
та дочками Кейт Баррі
і Шарлоттою Генсбур у Сен-Тропе

Крім жінок, Серж Генсбур дуже любив алкоголь у його різних модифікаціях, що призвело до першого інфаркту у 45 років. Режисерський дебют Сержа Генсбура «Я тебе люблю, і я тебе також... ні», знятий 1976 року і названий на честь його найвідомішого хіта, був присвячений Борису Віану. 

Звертаємо Вашу увагу на одну з найвідоміших музичних провокацій Генсбура — реггі-версію французького гімну «Марсельєза» під назвою «Aux Armes et caetera», записану на Ямайці. На жаль, не зрозуміла аудиторія і альбом «Rock Around the Bunker» (Рок навколо бункера), його тексти і сатиру. Серж завжди присвячував чимало пісень Біркін, а розставання з Джейн надихнуло Сержа на створення шедеврального поетичного гімну розставання двох «Je suis venu te dire que je m'en vais». Якщо ви втрачали кохану людину, ви зрозумієте текст цієї композиції навіть і без доброго знання французької, подивившись, як, виконуючи її, майже плаче Серж.

З Катрін Денєв

На допомогу розбитому серцю Генсбура прийшла Катрін Денєв. Вона стала для нього музою, другом та сестрою милосердя. Доглядала, стежила, щоб він нормально харчувався і виглядав. А він написав для Катрін альбом «Не забудь мене забути». 

Останній студійний альбом «You’re Under Arrest» був виданий у 1987 р. Якщо вірити біографічним книжкам про Сержа Генсбура, написав він його за одну ніч в літаку по дорозі на запис до США. 

Остання муза Сержа Генсбура — юна французька зірка Ванесса Параді. Серж Генсбур зробив для неї  альбом «Variations sur le même t'aime» (1990) і хіт «Tandem». 

Добре відомий запис Сержа в щоденнику: «Paradis c'est l'enfer» («Рай — це ад». Paradis французькою рай). Але аж у жовтні 2025 р. Ванесса Параді заперечила всі плітки про себе та її стосунки з Сержем Генсбуром.

2 березня 1991 року Серж Генсбур помер від чергового інфаркту. Він передбачив рік своєї смерті, але помилився з місяцем. Президент Франції Франсуа Міттеран назвав Сержа «Нашим Бодлером, що підніс пісню до рівня мистецтва». Катрін Денєв прочитала над могилою Генсбура його поезію «Fuir le bonheur de peur qu’il ne se sauve». Серж Генсбур похований на паризькому кладовищі Монпарнас, на тому ж, де похований Симон Петлюра (тільки на різних ділянках).

   

Дочка Сержа Генсбура Шарлотта підтримує Україну, виступаючи проти депортації українських дітей до Росії. Вона долучилася до міжнародних діячів, які вимагають повернути викрадених дітей, підписавши відповідне звернення разом із Шоном Пенном, Стінгом та іншими відомими особистостями.