Ернест Міллер Гемінґвей народився 21 липня 1899 року в Ок-Парке, маленькому містечку, поруч із Чикаго, в культурній, забезпеченій родині. Батько був лікарем, любив полювання. Мати викладала музику, чудово зналася на живопису. Батько навчив сина полюванню та спостереженню за природою, а від матері Ерні успадкував любов до гарної музики й малярства. У шкільні роки Гемінґвей багато читав, улюбленими письменниками були Шекспір і Марк Твен. У школі він вперше пробує свої сили в літературі - пише фейлетони й короткі оповідання до газети "Трапеція" і шкільного журналу "Скрижаль". Після закінчення школи деякий час працює в невеличкій газеті. У 19 років взяв участь у Першій світовій війні (воював у складі транспортного корпусу, в одному з санітарних загонів), був важко поранений, нагороджений італійським військовим хрестом і срібною медаллю за доблесть. У 1919 році повертається додому до США. Після війни оселяється в Парижі, знайомиться з Джойсом і Гертрудою Стайн. Тоді ж як кореспондент він багато подорожує Европою: побував у Німеччині, Еспанії, Туреччині, Швейцарії. У 1923 році виходить його збірка "Три оповідання і десять віршів", а в 1925 році - "В наш час", у якій він уперше зачіпає тему "загубленого покоління", яку продовжив і розвинув у творах "Фієста" (1926) та "Прощавай, зброє!" (1929). Романи "Маєш і не маєш" (1937) і "По кому подзвін" (1940) - це своєрідний підсумок роздумів над подіями в Европі в кінці 30-х років. Під час Другої світової війни створив на Кубі приватну аґенцію з боротьби з фашистами: на яхті "Пілар" патрулював узбережжя Атлантичного океану в пошуках німецьких підводних човнів. У 1944 році бере участь у визволенні Парижа. Нариси та репортажі воєнних часів склали книгу "Люди на війні" (1942 рік). 1952 рік - Гемінґвей пише повість "Старий та море", що стала квінтесенцією його міркувань про людину і її місце у всесвіті, і за яку в 1953 році він отримав Пулітцерівську премію. У 1954 році був удостоєний Нобелівської премії з літератури. Останнім його завершеним твором стала книга спогадів "Свято, яке завжди з тобою". В останні роки Гемінґвей дуже хворіє, і 2 липня 1961 року, взявши до рук улюблений карабін, зводить рахунки з життям.
Під час одного великого інтерв'ю Гемінґвея спитали: "У чому ви як митець бачите призначення вашого мистецтва? Чому ви віддаєте перевагу зображенню факту перед самим фактом?" Письменник відповів: "Чого ж тут не розуміти? Переосмислюючи те, що було, і те, що є, все те, що ви знаєте і чого не можете знати, ви не зображуєте, а створюєте цілком нове, правдивіше, ніж сама дійсність, вдихаєте життя у ваше творіння, і якщо робите це добре, ваш твір стає безсмертним. Це те, заради чого письменник пише, і жодних інших причин я не знаю".У бібліотеці ім. П. Й. Панча ви можете ознайомитися з творами американського класика.
