Оксана Забужко - одна з ключових і найбільш відомих медіа особистостей у сучасній українській літературі. ЇЇ роботи переведені на 20 мов, вони принципово написані так, щоб бути доступними для західної аудиторії.
Народилася вона 19 вересня 1960 року в місті Луцьку, дочка колишнього репресованого, з 1968 року мешкає у Києві. У 1977 році Оксана Забужко закінчила Київську середню школу № 82, у 1982 – філософський факультет Київського університету імені Шевченка, а у 1986 – аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж університету. У 1987 році вона захистила дисертацію на звання кандидата філософських наук з темою «Естетична природа лірики як роду мистецтва». Член КПРС, 1985 року друкує поетичну збірку «Травневий іній», в якій є кілька поезій, присвячених КПРС, її вступу до партії.
Миттєво стає членом спілки письменників СРСР. З 1986 по 1988 рік викладає естетику та історію культури в Київській консерваторії імені П. Чайковського. З 1988 року старший співробітник Інституту філософії Академії Наук України. У 1992–1994 роках викладає в університетах США (Пенсильванському, Гарвардському, Пітсбурзькому) як «запрошений письменник» та Фулбрайтівський стипендіат. Від 1996 року перейшла на творчу роботу, багато подорожувала, мала низку громадських навантажень: віце-президент Українського ПЕН-центру (1995–2010), член Наглядової Ради Міжнародного Фонду «Відродження», член багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в Україні та за кордоном.
