Олена Антонів - «мадонна політв’язнів»

Олена Антонів

«Ідея живе лиш тоді, коли ти готовий за неї померти...» 

Олена Антонів

Додатково до нашої книжкової виставки «Легенда дисидентського руху» про Зеновія Красівського пропонуємо історично-бібліографічну довідку про Олену Антонів - дружину Зеновія Красівського.

17 листопада 1937 р. у м. Бібрка, нині Перемишлянського району Львівської області побачила світ Олена Антонів. Батько Тимофій Антонів (1902-1982), мати Наталія Коцюмбас (1907-1966), із козацького роду Кочубеїв. Прадід був дяком, листувався з Іваном Франком, дружив із поеткою Уляною Кравченко. Батьки завжди підтримували учасників руху опору - від січових стрільців до шістдесятників. На Олену Антонів вплинули жахливі картини тисяч закатованих енкаведистами політв’язнів у тюрмах Бібрки та Львова, відкритих під час німецької окупації. Вона самостійно вивчала історію України за забороненими довоєнними виданнями, постійно відвідувала службу Божу катакомбної Української греко- католицької церкви. Закінчивши школу, у 1955-1961 рр., навчалася на лікувальному факультеті Львівського медінституту.

Музика, що випромінює світло

Безмежно вдячні долі і щасливому випадку за те, що одного осіннього дня вони привели до нашої бібліотеки Тетяну Оленєву, педагога по вокалу, керівника вокальної групи при Будинку творчості заводу "Арсенал". Вчора у читальній залі бібліотеки відбувся концерт чарівної пані Тетяни та її талановитих учениць.
Програма концерту вразила присутніх своєю різноманітністю. Виконавиці заспівали пісні українських, грецьких, іспанських, італійських композиторів, а також виконали твір на івриті. Але особливо зворушливо прозвучали пісні та романси, написані та виконані самою пані Тетяною.
Наприкінці концерту наша багаторічна читачка Тетяна Іванівна Макаренко не змогла стримати емоцій: "Я просто зачарована цим чудовим виконанням! Це була яскрава подорож у світ музики. Я відчувала кожну ноту, кожне слово. Відео з цього концерту обов'язково відправлю усім рідним та друзям, які зараз перебувають за кордоном, як приклад української стійкості та незламності".
Також на концерт завітав художник Сергій Свідерський, чиї картини зараз експонуються у бібліотеці під назвою "Кримські спогади" і які стали чудовим доповненням до цього свята музики.
Пані Тетяна зізналася, що готувала своїх учениць до цього концерту з великою любов'ю і відданістю: "Музика – це моє життя. І я щаслива, що можу передати свою любов до музики своїм ученицям".
Цей вечір став справжнім святом для всіх присутніх, і ми сподіваємось, що попереду нас з пані Тетяною та її чарівними ученицями чекають ще багато спільних проєктів!

Зеновій Красівський - останній Крайовий Провідник ОУН в підсовєтській Україні

«Росія наш історичний ворог. Врятує тільки відсіч».

Зеновій Красівський

Зеновій Красівський з тих, кого радянська система переслідувала, калічила фізично, нищила морально, але не зламала. Український поет, фотограф, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи, Зеновій Красівський усе життя присвятив боротьбі за вільну і справедливу Україну.

Зеновій Красівський виховувався в українській родині, його тато був січовим стрільцем, а юність його припала на розпал війни УПА проти НКВС. Родина Красівських заплатила дорого за свою невдавану любов до України: у 1945 році старший брат Зеновія, щоб не потрапити до рук «енкаведистів», застрелився, другого брата радянська влада відправила на 20 років каторги до Сибіру, а у 1947 році і батьків, конфіскувавши все майно, примусово виселили у Казахстан. Красівському вдалося дивом утекти і нелегально перебувати у Карпатах. Тоді Зеновій зазнав тяжкого поранення і в 1949 році був заарештований. Під час слідства він витримав 21 день безперервних допитів.

Розмовний клуб англійської мови «Talk Time»

Сьогодні в нашій бібліотеці відбулося чергове зібрання розмовного клубу з англійської мови «Talk Time». Щовівторка Ви маєте можливість у клубі "Talk Time" не тільки попрактикуватися в розмовній англійській мові, але й розширити коло своїх знайомств та отримати нові знання.
Отже, якщо ви захочете покращити свою розмовну англійську мову та знайти нових друзів, тоді завітайте в бібліотеку ім. Петра Панча до нашого розмовного клубу «Talk Time» щовівторка об 11:00.

Наша бібліотека поповнилась новими книжками

Наші чудові читачі зробили сьогоднішній день світлішим та радіснішим — ми отримали у подарунок аж дві книжки з рук авторів! Дякуємо, наші добрі друзі, за те, що завдяки вам ми маємо сили продовжувати жити та працювати далі. 

Голоси з Маріуполя: Поезія, що об'єднала серця

10 листопада у стінах затишної бібліотеки ім. Петра Панча лунали особливі ноти – ноти болю, надії та незламного духу. Вечір поезії, присвячений творчості маріупольських поетів Діани Веллс та Максима Холявіна, став зворушливим свідченням сили слова.
Окупація рідного міста змусила цих талановитих митців покинути все, що було їм дороге, і вирушити у невідомість. Проте вони продовжують творити, ділитися своїми переживаннями та сподіваннями зі світом. Їхні вірші, пронизані болем втрати та надією на краще майбутнє, знайшли відгук у серцях слухачів.
Під час заходу поети читали свої твори, які вражали глибиною емоцій та майстерністю слова. Їхні вірші про війну, втрати і надію не залишили байдужим жодного слухача. Кожен рядок був просякнутий щирістю і правдою, передаючи всю складність пережитого, а атмосфера вечора була особливо теплою і довірливою. 
Виступ Діани Веллс і Максима Холявіна став яскравим свідченням того, що навіть у найскладніші часи мистецтво залишається одним із найважливіших способів виразити свої почуття і думки. Їхні вірші – це крик душі, який не можна змусити замовкнути.
Цей вечір став нагадуванням про те, що навіть у найтемніші часи людський дух може сяяти яскравіше за будь-яку зірку. Ми вдячні поетам за їхню творчість і бажаємо їм натхнення та нових злетів.

«Духовний орієнтир сучасності» (До 230-річчя від дня смерті Григорія Сковороди)

Це легендарна постать нашого першого відомого у світі українського філософа, яким він став ще за свого життя. Для переважної більшості наших сучасників він наш перший класик, і, як негативний результат цієї слави, про нього всі чули і майже ніхто не поспішає перечитувати. За радянських часів Сковороду називали атеїстом, хоча твори митця рясно пересипані цитатами з Біблії.
Григорій Сковорода був мандрівним філософом, понад усе він цінував свою волю, право самому визначати своє життя, жити так, як йому до вподоби, спілкуватися з людьми різного віку та професій. Обставини його смерті вражають, а на могилі філософа написано «Світ ловив мене, та не впіймав».