Англійська у бібліотеці Петра Панча
«Найвидатніший майстер імпресіоністичної поезії ХХ сторіччя»
«Плужник належить до тих учнів, які переростають своїх учителів»
Максим Рильський
Український бібліотекознавець, книгознавець, літературознавець Юрій Меженко сказав про нього: «Такого поета ми в житті будем довго чекати і дай нам Бог, щоб ми дочекалися». Євген Плужник був знаковою фігурою післяреволюційної української інтелігенції. Поет, драматург і перекладач, він перебував поза політикою у своїх віршах і належав до тих унікальних особистостей, яким дано бачити цілий світ, не виходячи з кімнати. Він не кидав антирадянських гасел, не вступав у політичну полеміку і ніколи не помишляв бути комуністом. Відторгнення дійсності, що заперечувала вічні цінності, – людське життя і любов, – разом із закликами чинити спротив сліпій жорстокості, зробило його героєм українського розстріляного Відродження і жертвою сталінського терору.
Пристрасний шанувальник його творчості, прекрасний її інтерпретатор, відомий філолог-славіст Володимир Державін, у післямові до книжки (Євген Плужник «Три збірки»), яку в сорокові роковини смерті поета (1976) підготував до друку в Мюнхені Інститут літератури ім. Михайла Ореста, висловився: «Якби поетичний геній визначався (як це багато хто думає) індивідуальною неповторністю стилю, відсутністю наслідуваних літературних або й пісенних зразків та попередників – лірика Є. Плужника, безперечно, становила б найвище мистецьке досягнення в цілому українському письменстві.
Кінопоказ фільму Франсуа Озона "Мій злочин"
Молоду та не дуже успішну актрису Мадлен Вердьє звинувачують у вбивстві знаменитого продюсера. Її подруга-адвокат Полін Молеон провертає справу так, що судовий процес перетворюється на яскраве шоу в ім'я захисту прав жінок, а щиросердне зізнання Мадлен у скоєному стає стартом її кар'єри. Актрису навперебій запрошують зніматися в кіно та грати в театрах, а у Полін клієнти вишикувалися в чергу, але несподівано з'являється справжній злочинець.
Кінопоказ відбувся за підтримки компанії Arthouse Traffic.
Кінопоказ відбувся за підтримки компанії Arthouse Traffic.
«Лідер мистецтва Розстріляного відродження»
Микола Хвильовий – знакова постать в літературному процесі 20-х років ХХ століття. Він один з основоположників пореволюційної української прози, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму. Хвильовий всіляко підтримував та впроваджував політику «українізації», творив ідеологію національно-культурного відродження України й виступав за інтеграцію українського в європейську та світову культуру. За своє недовге життя він став однією з ключових фігур національної літератури й одним з найважливіших представників Розстріляного відродження.
Володимир Панченко «Два банти Хвильового. Драма роздвоєності, що завершилася самогубством»
«Найкраща пам’ять про письменника – це читання його книг» Володимир Панченко
Володимир Панченко - відомий український літературний критик, літературознавець. Він був серед перших, хто діагностував загрозу «русского мира» і прямо назвав його ідеологів серед українського політикуму та наукової спільноти. До 130-річчя від дня народження Миколи Хвильового наша бібліотека знайомить читачів і відвідувачів нашої бібліотеки та її блогу з книжкою Володимира Панченка «Літературний ландшафт України. ХХ століття. 50 «слайдів» (Київ, «Ярославів Вал», 2019), два «слайди» якої присвячені Миколі Хвильовому.
Володимир Панченко не робить з Миколи Хвильового ідеального героя. Він не оминув ані його ідейних блукань, ані його неймовірної світоглядної еклектики. Відвідувачам нашої бібліотеки буде цікаво читати про бажання молодого Миколи Хвильового розкрити «гнобленим і бідним» очі на несправедливий суспільний устрій; зацікавлення ідеєю анархізму після однієї випадково прочитаної брошури М.Бакуніна, «босяцтво» в дусі молодого Горького.
Англійська у бібліотеці Петра Панча
Сьогодні у бібліотеці відбулося чергове заняття з англійської у змішаному форматі. До нас доєдналося багато нових учнів, тож, якщо ви маєте бажання спілкуватися англійською у теплій дружній атмосфері, чекаємо на вас о 12:30 кожної пятниці.
Юрій Шерех (Шевельов) «Літ Ікара (Памфлети Миколи Хвильового)»
«Европа чи «просвіта?» («Ви питаєте, яка Европа? Беріть, яку хочете: минулу – сучасну, буржуазну – пролетарську, вічну – мінливу»), «Українізація… є результат непереможної волі тридцятимільйонової нації», «Росія ж самостійна держава? Самостійна. Ну, так і ми самостійна», з усіх культур орієнтація «у всякому разі не на російську… Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати», «Наша орієнтація – на західньоевропейське мистецтво», «Москва сьогодні є центр всесоюзного міщанства»,– ці чіпкі гасла були відомі кожному.
Підписатися на:
Дописи (Atom)